День поваги, добра і терпіння !

«…людина повинна бути Людиною…»

Олександр Довженко

 16 листопада  - Міжнародний день терпимості (або толерантності). 

Сьогодні, коли світом активно поширюються політичні суперечки, паніка та страх за майбутнє, особливого значення набувають вічні людські цінності, про які в періоди стабільності ми часто забуваємо. Одна з них — емпатія, або чуйність.

 В цей день кожен зобов'язаний задуматися над своїм ставленням до інших, адже ми повинні поважати людей, вміти підтримувати один одного, прислуховуватися до іншої думки.

     Саме ці питання працівники бібліотеки порушили на своєму заході: хвилини емпатії «Егоїзм і душевна щедрість».

Матеріали, представлені на виставці, розкривають основні принципи толерантності, психологічні умови формування терпимості; сприяють формуванню ціннісних настанов на толерантне спілкування та навичок толерантної поведінки; виховують чуйність, людяність, терпимість і небайдужість.

«Так виникає нація героїв. Так постає з населення народ»: бібліографічний огляд книг про війну в Україні

 

Кожний клаптик землі святої
Згодом соняхом проросте.
Подолаєм пітьму в двобої –
Перемога до нас вже йде!
                  Вікторія Чорній

Нова воєнна реальність породила феномен нової літератури, що є не тільки рефлексією на ті чи інші події, а передусім реалістичним змалюванням боротьби українців за свій дім, землю, незалежність.

Бібліотека коледжу пропонує вашій увазі добірку книг, в яких на кожній сторінці проступають біль, горе та одночасно й незламність та лють українського народу.

Від 2014 року Україна бореться за суверенітет і соборність. Російський агресор тимчасово окупував окремі українські землі. Але всі вони обов’язково будуть звільнені. Україна переможе ворога й відновить територіальну цілісність.

 

Рекомендуємо для перегляду.

Ми українці! Сильні! Мужні! Незламні!

 

«Україна – це вічність, не тільки сьогоднішня,
але передусім майбутня й минула»
Я. Стецько

 

Бути українцем сьогодні – це рухатися вперед, бути активним і цілеспрямованим, прагнути відбудовувати і боронити рідну країну, вивчати українську мову і бажати нею розмовляти, мати інтерес до культурної спадщини України, її історії та традицій. А ще – остаточно позбуватися комплексу меншовартості, адже Україна, яка насправді ніколи і не була на світовому узбіччі, подарувала людству не одне відоме ім'я.

Наші співвітчизники впливають на хід історії, роблять наукові відкриття, створюють літературні і художні шедеври, підкорюють світ музики і телебачення, космічні простори і спортивні висоти.

Працівники бібліотеки підготували добірку книг про українців, які відомі далеко за межами нашої країни.

Розповідаємо про них співвітчизникам та всім, хто цікавиться Україною за кордоном.

Ми віримо в нашу перемогу, в наших воїнів, в силу нашого духу! Нехай наша батьківщина цвіте і розвивається. Ми українці – і пишаємося цим!

Рекомендуємо для перегляду!

Власенко І. Саша / І. Власенко. – Харків : Фоліо, 2023. – 160 с.

 

Якщо зараз згадують про Олександру Куліш, яка писала під псевдонімом Ганна Барвінок, то переважно як про дружину Пантелеймона, автора «Чорної ради». Але за цим фактом несправедливо зникають і особистість, і творчість цієї письменниці.
Її подружнє життя не можна назвати щасливим – чоловік був людиною не тільки творчою, але й пристрасною. І хоча Барвінок називала себе першою українською письменницею і зазначала, що почала писати задовго до того, як з’явилися народні оповідання Марка Вовчка (Марії Маркович), можна вважати, що почалося все від образи: Куліш аж надто захопився Марком Вовчком, а незабаром виявилося, що цікавить вона його не лише як письменниця...

Так хто ж все-таки був першою українською письменницею – Ганна Барвінок або Марко Вовчок? З кого все почалося?.. І чи важливо це насправді? Адже обидві були першими жінками, які шукали себе і своє місце у чоловічому світі.

Власенко І. Симон / І. Власенко. – Харків : Фоліо, 2023. – 160 с.

Симон – так називали його друзі в дитинстві. Згодом такий псевдо стоятиме під критичними статтями й фейлетонами журналіста Василя Симоненка. Проте гарячі та відверті вірші, яких так боялися «байстрюки катів осатанілих», підписуватиме переважно своїм ім’ям. Симоненко не боявся говорити правду, ніколи не був зручним і кишеньковим. Став насправді народним Поетом. Міг би стати другим Шевченком, якби Смерть ходила за ним назирці. Великою темною рибиною крутилася навколо, коли юнаком заплутався у лататті. Стояла в узголів’ї, коли його ледь живого після падіння з вітряка товариші принесли додому. І вже не відступила, коли внаслідок жорстокого побиття у відділку міліції, в нього загострилася давня хвороба. Радянська влада хотіла поховати і його поезію, накладаючи заборону на вірші. Однак слово правди знищити неможливо.

Горак Р. Журавлі відлетілі...: есеї про Квітку Цісик та її рід / Р. Горак. – Львів : Апріорі, 2018. – 400 с.

Коли загорівся ліс і, рятуючи життя, птахи вимушені були покинути його, то летіли вони до води й несли відти в своїх маленьких дзьобиках краплі й кидали їх у вогонь. Їм казали: для чого це робите? Пожежу не загасите і самі загинете. Нехай так, але не носити воду і не допомагати гасити вогень ми не можемо, – відповідали ті.

У книжці львівського письменника Романа Горака – розповідь про одну з тих пташок, яка своїм голосом лікувала всіх зболених і стужених за втраченою Батьківщиною. Тих, хто відлетів журавлиним ключем на чужину і вже не зміг повернутись, і тих, хто залишився вдома… Її ім’я – Квітка Цісик, яка вже стала легендою України. Про неї та про її рід ця книжка.

 

Івченко В. Два пасинки Митрополита / В. Івченко. – Брустурів : Discursus, 2017. – 464 с.

Вихованці Митрополита Шептицького – Теофіл Володимирський та Іван Великодній – щойно закінчили духовну семінарію. Іван розпочинає служіння в далекому гірському селі, а закоханий Теофіл зволікає з висвяченням й залишається у Львові поруч із Митрополитом.

Страждання й смерть, що прийшли з Другою світовою, кардинально змінюють цінності й переконання героїв, а врешті – і їхні долі. Обох чоловіків окупанти намагаються використати, щоб схилити Митрополита на свій бік. Жорстокі вбивства, несподівані зради, ігри з совістю, погрози й шантажі штовхають Івана й Теофіла на важкий шлях. Чи вдасться побороти зло силою віри чи доведеться взяти до рук інакшу зброю – питання, до якого пасинки Митрополита зовсім не готові.

 

Ісаюк О. Роман Шухевич. Життя легенди / О. Ісаюк. – Київ: Наш Формат, 2023. – 403 с.

Роман Шухевич – Головний командир УПА в 1943-1950 роках. Він є не лише видатною постаттю в історії боротьби за українську незалежність, а й яскравим представником справжньої української еліти: походив з авторитетної родини, блискуче освічений, серйозно займався спортом, музикою, зрештою, став успішним бізнесменом.

Роман Шухевич був принциповим ворогом «червоної імперії». Гнучкий тактик і проникливий стратег, – він робив те, що лише зараз, в умовах російської агресії проти України, стало очевидним багатьом.

Книжка крок за кроком простежує наповнене драматичними подіями життя Романа Шухевича, відкриваючи для нас передусім надзвичайно цікаву й потужну Особистість.

 

Коляда І. Соломія Крушельницька / І. Коляда. – Харків : Фоліо, 2019. – 121 с.

Соломія Крушельницька (1872-1952) – видатна українка, яка прославилася на весь світ завдяки своєму оперному співу, адже її сопрано справляло гіпнотичний ефект на слухачів.

Народившись у селі Білявинці на Тернопільщині, вона вже за п’ять років після початку виступів домоглася загального визнання власного таланту і ще за життя отримала титул найвидатнішої співачки світу, звання вагнерівської примадонни ХХ століття».

Співати на одній сцені з уродженкою маленького українського села вважали за велику честь імениті тогочасні виконавці. І хоча талановита українка володіла вісьмома мовами, багато подорожувала, але українські пісні завжди виконувала в оригіналі й ніколи не забувала про Батьківщину.

 

Кучерук О., Черченко Ю., Ковальчук М. Євген Коновалець. Історія нерозкритого вбивства / О. Кучерук, Ю. Черченко, М. Ковальчук. – Київ : Віхола, 2024. – 456 с.

Історія вбивства очільника ОУН Євгена Коновальця тривалий час ґрунтувалася на неповних даних, радянській дезінформації, здогадках і припущеннях.

У цій книжці зібрано величезну кількість документів, пов’язаних з убивством Коновальця, більшість з яких публікується вперше. Зокрема, це переклад протоколів розслідування нідерландською поліцією вбивства лідера ОУН.

Ким був Євген Коновалець? Що сталося 23 травня 1938 року в місті Роттердам?

Свідчення очевидців злочину, прихована історія радянської спецоперації та спроб розколоти ОУН, листи, статті з газет того часу дозволяють чіткіше відтворити останні роки життя українського воєначальника.

Лепкий Б. Мазепа. Мотря / Б. Лепкий. – Харків : Фоліо, 2024. – 544 с.

Богдан Лепкий (1872–1941) належить до визначних діячів української культури першої половини XX століття, який проявив свій талант у багатьох видах творчої діяльності. Значна його літературна спадщина – за її обсягом письменник поступається хіба що своєму вчителеві Іванові Франку. Окреме місце в ній посідає історична епопея «Мазепа», яку дослідники називають найкращим художнім твором про визначного українського гетьмана. У ній письменник ламає неправдиві стереотипи, які склалися у світі про цю особистість, показує Мазепу високоосвіченим і мудрим державним діячем, тонким дипломатом і політиком, який прагне вирвати свою країну з імперських лещат, і водночас  живою, емоційною людиною, не позбавленою слабкостей, сумнівів, помилок.

«Мотря» – перший роман циклу, в якому автор розповідає історію взаємного кохання зрілого гетьмана і юної Мотрі, доньки генерального судді Василя Кочубея. Проте романтична тема – лише тло, головні події розгортаються там, де панують імперські реалії тієї доби з підкилимними іграми та зрадами.

 

Малетич  Н. Леся. Мандрівний клубочок / Н. Малетич. – Київ : Портал, 2023. –152 с.

Книжка Наталки Малетич з ілюстраціями Маші Фої – це нон-фікшн видання про Лесю Українку для підлітків віком 11-16 років, яке зображує письменницю в незвичному світлі. Читач дізнається про її зацікавлення, родину та коло спілкування, побут, подорожі тощо. Ми щодня зустрічаємо Лесю Українку в пам’ятниках і назвах вулиць, на купюрах і в шкільних кабінетах. Але яким щодня бачила світ сама Леся? Жива людина, а не офіційний портрет. Що вона любила, з чого сміялася й сумувала, про що писала листи рідним, з ким дружила? Кумедні прізвиська для братів-сестер, хоумскулінг, стильні вбрання, нехіть до публічних виступів і далекі мандри – певно, кожен знайде щось спільне з Лесею, яка називала себе boule vagabonde – «мандрівний клубочок».

Перед читачами оживає образ тієї, про яку чуємо із самого дитинства.

 

Можаровська Б. Анна Київська / Б. Можаровська. –  Київ : Український пріоритет, 2023. – 344 с.

Героїні роману Ганні судилося народитися донькою Великого князя Київського Ярослава Мудрого і стати королевою Франції Анною Київською – дружиною короля Франції Генріха І, матір'ю короля Франції Філіпа І, засновницею двох королівських династій – Бурбонів і Валуа, серед яких 12 королів Франції...
Та шістнадцятилітній їй наснився жахливий сон, що шлях її не буде легким і безхмарним. Їй вдається умовити батька віддати її заміж через 5 років. Та ці роки промайнули, як мить. Проте Ганна вже стала іншою. З юної безстрашної амазонки перетворилася на дорослу, впевнену в собі високоосвідчену дівчину, яка змогла закохати в себе чоловіка-короля, народити йому синів-спадкоємців, змусити рахуватися з собою його двір та...втратити голову найвпливовішого чоловікового опонента – графа Рауля Валуа.

 

Орлик П. Данило Галицький / П. Орлик. –  Харків : Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. – 240 с.

1245 рік… Хан Батий, повернувшись з походу по Русі, зміцнює армію та захоплює нові землі. Одне по однім підкоряються князівства полчищам монголів. У Галицько-Волинські землі тікають тисячі людей, рятуючись від жорстоких кочівників.
Дізнавшись, що князь Данило Романович дає біженцям притулок і має намір зберегти незалежність, хан вирішує підкорити його або переманити на свій бік. Данилові вдається перехитрити Батия. Замість стратити гостя, Батий останньої миті змінює рішення й відпускає Данила княжити в Галичі, сподіваючись, що має в його особі покірного союзника. Тим часом Данило починає готуватися до війни з Ордою. Зрада жінки та оточення – князь пройде через усе. Так він здобуває перемоги дорогою ціною. Але він оборонить право свого народу на незалежність і на честь старшого сина закладе справжнє європейське місто – місто Лева – Львів.    

 

 

Процюк С. Руки і сльози. Роман про Івана Франка / С. Процюк. – Брустурів : Discursus, 2024. – 384 с.

Видання «Руки і сльози. Роман про Івана Франка» відкриває перед читачем портрет різного Франка – від зачудованого хлопчика, який дивується світу, до наполегливого юнака, що перетворюється у визначного інтелектуала. Це не лише історія про талановитого письменника, але й про складні аспекти його особистості: від не завжди щасливого сім'янина до фанатичного трудоголіка. 

Одним з ключових моментів книги є розкриття теми бідності, яка змушує Франка займатися літературними підробітками. Це підкреслює його наполегливість та велич його творчості, яка проростає навіть у таких умовах. Автор Степан Процюк майстерно передає не лише зовнішні обставини, але й внутрішні мотиви, що вплинули на формування літературного доробку Франка.

Однак, крім політичних та культурних аспектів, це також психологічний роман, де автор детально проникає у внутрішній світ Івана Франка, особливо в його останні найтяжчі роки, коли він стикається з хворобами та втратами близьких людей. Процюк вдало поєднує історичні факти з фантазією та глибоким розумінням психології головного героя, створюючи живий, рельєфний та динамічний образ великого українця.

 

 

Роздобудько І. Прилетіла ластівочка / І. Роздобудько. – Київ : Нора-Друк, 2018. – 304 с.

Наприкінці ХХ століття в США, в будинку для літніх людей, помирає дивний пацієнт з прізвищем, яке американцям важко вимовити – Леонтович. Хто ця людина? Він називав себе братом відомого українського композитора – справжнього автора різдвяної пісні, відомої в світі під назвою Carol of the Bells. Чому авторство цієї чудової мелодії приписують іншій людині?
Вперше твір, який називається “Щедрик”, написаний українським композитором Миколою Леонтовичем, був виконаний у 1916 році в Києві. Після російської революції 1917 року Україна заявила про свою незалежність, але зазнала поразки у війні з більшовицькою Росією, і в Україні надовго запанувала радянська влада. У 1921 році композитора Леонтовича вбили чекісти у будинку його батька за загадкових обставин.
Авторка роману “Прилетіла ластівочка” запрошує читача дізнатися правду про знамениту мелодію і висуває свою версію загадкового вбивства геніального українського композитора.

 

Рубан М. Марія Примаченко / М. Рубан. – Київ : IPIO, 2020. – 128 с.

Марія Примаченко – це книжка про любов. Любов до рідної землі, мистецтва, життя. Про незламний дух і неперевершений талант. Це історія про життя і творчість нашої славетної співвітчизниці.

Як людині «з народу» стати відомою на весь світ? Що слід робити, аби про тебе знали у кожній країні? Навряд чи ці питання хвилювали легендарну українку, народну художницю Марію Примаченко. Адже всі свої картини вона писала не задля слави.

Кожен її твір – то прояв безмежної любові до рідної землі.

 

Саліпа О. Оля / О. Саліпа. – Харків : Фоліо, 2020. – 224 с.

Перед читачем постає не пам’ятник з бронзовими рисами безкомпромісної феміністки, а беззахисна, вразлива, чутлива жінка, яка кохає до нестями і здатна заради цього кохання на все. Вивчаючи в школі твори О. Кобилянської, учні і не уявляють її здатною на палке і ніжне кохання, героїнею досить відвертих еротичних сцен. Молода талановита письменниця ладна зректися себе, свого літературного покликання заради коханого Осипа Маковея. Він же бачить в ній надійного однодумця, дбайливу сестру, але не бажає бачити покірну, ладну догодити в усьому дружину. Він шанує її як горду незалежну Ольгу, яку знаходить в її листах і творах. Завдяки цій книзі багато читачів зацікавить Августа Кохановська, відома художниця, найближча подруга Ольги. Їх взаємовідносини додають роману майже детективного характеру.
Ольга Саліпа неодноразово наголошувала, що це не роман-хронологія, а її авторське трактування. Роман наповнений тонкими деталями: опис суконь, капелюшків, інших дрібничок тогочасного жіночого вбрання, якому Кобилянська дійсно приділяла велику увагу. Авторка також вводить в свій роман видатних письменників, з якими була знайома Кобилянська : І. Франко, В. Стефаник та інші.
Читаючи роман, ти поринаєш у неповторну атмосферу старовинних Чернівців, захоплюєшся чарівною казкою життя Ольги Кобилянської.

 

Смолій В. А. Петро Дорошенко: особистість в реаліях епохи / В. А. Смолій, В. С. Степанков. – Київ : Парламентське вид-во, 2021. – 792 с.

Петро Дорошенко – визначна і неординарна особистість, видатний гетьман, який боровся за об’єднання всіх українських земель в одну самостійну державу, її розвиток і докладав багато зусиль для досягнення цієї мети.

З книги відомих істориків ви дізнаєтесь, як формувався світогляд майбутнього гетьмана, про злети і поразки його політичної кар’єри, драматичність особистого життя, та яке місце він посідав серед державних діячів і політиків свого часу. Автори видання на основі  багатьох історичних джерел відтворюють портрет одного з найбільш харизматичних політичних лідерів козацької України другої половини XVII ст.

Петро Дорошенко вирізнявся серед державних діячів глибоким аналітичним розумом, чітким баченням завдань і перспектив об’єднання всіх українських земель. Водночас він діяв і мислив  відповідно до моральних і етичних норм тої епохи, в якій народився. Йому довелося пережити як політичний тріумф, повагу і визнання, так і повне фіаско результатів багаторічних зусиль, ненависть і прокляття обманутого у своїх сподіваннях козацтва, пройти через принизливість капітуляції та почесного ув’язнення й наприкінці померти на чужині, далеко від України, яку він любив всім серцем. І не його провина, а трагедія, що геополітична ситуація в Європі стала на заваді об’єднання всієї території України.

  

Чемерис В. Л. Ваші пальці пахнуть ладаном… / В. Л. Чемерис. – Харків : Фоліо, 2020. – 512 с.

Роман-есей розповідає про драматичну долю та коротке життя знаменитої «королеви екрану» епохи німого кіно – Віри Холодної та легендарного «короля шансоньє», артиста-виконавця своїх пісень, композитора, поета Олександра Вертинського. А ще про… «їхнє справді незвичайне, загадкове і досі нерозгадане захоплення одне одним». Їхні долі на зламі епох, війн і революцій химерно переплелися, вона стала його Музою, великим коханням на все життя. Відлуння цього почуття у його віршах-піснях і сьогодні викликає незмінний інтерес. За назву роману узято рядок із вірша Олександра Вертинського «Ваші пальці», який Поет присвятив своїй Актрисі. І який став своєрідним передчуттям, пророцтвом її трагічної долі. Прочитавши поезії, Віра наполегливо просила автора зняти присвяту, бо «то сама смерть». Він виконав її прохання, хоча у душі був ображений. Та це не допомогло – невдовзі Віра Холодна померла. У її смерть ніхто не хотів вірити і тоді, а зараз висувають купу конспірологічних версій…

Вражає той об’єм документів, який довелося відпрацювати письменникові під час роботи над книгою: залучено багатющий фактографічний матеріал, мемуари, спогади людей, які знали Віру Холодну й Олександра Вертинського.

 

Шпак І. Ігор Сікорський. Київський зліт / І. Шпак. – Київ : АДЕФ-Украина, 2016. – 116 с.

Сьогодні, коли ім’я Ігоря Сікорського – видатного киянина, авіаконструктора, філософа, знайоме багатьом українцям, автор запрошує читача в особистий всесвіт цієї неординарної людини. Книга розповідає про три періоди життя Сікорського. Київський – дитинство, освіта, перші польоти; петербурзький – визнання, робота головного інженера, прихильність влади; американський – знову все з нуля до всесвітнього визнання та тріумфу.

Ігор Сікорський – славетний син української землі. Ми маємо всі підстави пишатися ним, адже в Україні – коріння сім’ї Сікорських, зокрема, в Києві – родова садиба, на території Київського політехнічного інституту – пам’ятник видатному студентові, на Байковому кладовищі – могили батьків.

Життєвий та творчий шлях Ігоря Сікорського – це взірець цілеспрямованості та відповідальності особистості перед цивілізацією.

 

 

Ясь О. Багатоликий Микола Костомаров / О. Ясь. – Київ : Либідь, 2018. – 304 с.

Книга представляє науково-популярну біографію відомого історика Миколи Івановича Костомарова (1817-1885).

Колоритна життєва історія знакового інтелектуала-романтика ХІХ ст. сповнена драматичних і контрастних поворотів долі. Незаконнонароджений, син поміщика і його кріпачки. Автор магістерської дисертації, спаленої за наказом імперського міністерства. Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства. В’язень Олексіївського равеліну етропавловської фортеці, політичний засланець у Саратові. Герой незвичайної любовної історії з колишньою ученицею Аліною Крагельською. Блискучий професор столичного університету. Пристрасний театрал, чудовий комунікатор і водночас безпорадний дивак-оригінал у повсякденному житті. Історик-художник, творець історичних праць, які читаються як захопливі романи. Безжальний руйнівник російського пантеону історичних героїв. Незабутній речник українства ХІХ ст. і фундатор його культурно-просвітницької програми.

 

 

23 травня – День Героїв України

 

Оnline – перегляд літератури «Україна: історія незламного народу!»

 «Народні Герої України. Історії справжніх. Книга друга» Євген Толочин, Віолетта Кіртока
Ця книга «Народні Герої України. Історії справжніх» – друга збірка розповідей про Героїв російсько-української війни, які були нагороджені недержавним срібним орденом «Народний Герой України». В ній 45 історій, з яких пересічному читачеві стане зрозуміло, що ж такого надзвичайного зробила людина, яка була відзначена народом. Кожна розмова чи нарис про героя – приклад мужності, жертовності та прояву глибинної любові до власної країни. А портрети Романа Ніколаєва – саме вони в переважній більшості представлені в книзі – чудово передають сутність Героїв. Ідея зібрати ці світлини в єдиному циклі видань послугувала концепцією збірки.

Дар’я Бура, Євгенія Подобна, «Лютий лютий 2022. Свідчення про перші дні вторгнення», «Фоліо», 2022 рік

Дві журналістки, Євгенія Подобна, лауреатка Шевченківської премії 2020 року, головна редакторка редакції документальних програм на телеканалі «UA: Перший», і Дар’я Бура, ведуча програми «Покоління сміливців» на «Радіо. Перше», зібрали під однією обкладинкою двадцять коротких історій. Двадцять свідчень українців про перші дні війни з різних міст України: Києва, Харкова, Ірпеня, Бучі, Ізюма, Гостомеля, Бородянки, а також Маріуполя, Сіверськодонецька, Волновахи, які знали, що таке війна, ще з 2014 року.

Володимир Станчишин, «Емоційні гойдалки війни. Роздуми психотерапевта», «Віхола», 2022 рік

Щоденні повітряні тривоги, обстріли і трагічні новини не можуть не вплинути на емоційний стан українців. А переїзд до іншого міста чи країни не рятують від стресу, адже може виникнути туга за домівкою, особливо коли її зруйнували росіяни. За рік війни дехто втратив рідну людину або сам дістав поранення. Чи нормально в такій ситуації відчувати злість та жагу до помсти? Чи можливо звикнути до нового життя і не впасти в розпач?

У книжці зібрані дослідження психотерапевта Володимира Станчишина про те, якими можуть бути нормальні реакції людей на ненормальні обставини. У 2014 році автор книжки надавав підтримку українським військовим, а від початку повномасштабної війни почав спостерігати за власними реакціями та емоціями інших українців — на основі них і була написана книжка.

Томаш Форро, «Донбас: апартаменти для молодят у готелі “Війна”», «Дух і літера», 2022 рік

Словацький репортер Томаш Форро написав книжку про війну на сході України, яка почалася у 2014 році. Збираючи матеріал для книжки, репортер побував по обидва боки фронту: брав коментарі в українських військових, проросійських бойовиків, а також у місцевих, які залишилися на окупованих територіях.

Книжка, яка мовою оригіналу була видана у 2019 році, складається з трьох частин. Перша присвячена грузину, який ще хлопчиком застав війну в Абхазії, потім у Чечні, а подорослішавши, приїхав воювати на боці України. Наступна частина — про події на окупованих територіях Донеччини та життя проросійського бойовика. Героїня третьої частини — жінка, яка мала покинути свій рідний дім через бойові дії та почати життя з чистого аркуша.

Оксана Забужко, «Найдовша подорож», «Комора», 2022 рік

За декілька днів до початку війни поетка, літературознавиця, письменниця і водночас головна героїня есея Оксана Забужко опинилася в Польщі, де планувала кілька публічних виступів. Саме там її застає початок війни — з мінімумом речей, зруйнованими планами, зі страшними новинами з батьківщини. Саме тоді вона починає писати нову книгу «Найдовша подорож», намагаючись упорядкувати нову реальність, а також пояснити й західним читачам, і українцям, як ця війна стала можливою. І чому історія, яка начебто не могла повторитися чи взагалі не могла відбутися у XXI сторіччі, насправді є кривавим фіналом довготривалої передісторії. Забужко цю передісторію розповідає, заглядаючи на триста і тридцять років назад.

Оксана Забужко — одна з найвідоміших українських письменниць, лауреатка численних премій і нагород, зокрема премії Центральної та Східної Європи «Ангелус» за найкращий роман року та переможниця номінації «Книга року BBC-2020. Есеїстика».

Антологія «Війна 2022: щоденники, есеї, поезія», «Видавництво Старого Лева» / «Нова Польща», 2022 рік

Ця антологія — одне з найповніших зібрань реакцій на велику війну українських поетів, письменників, понад сорока українських митців, які змогли підібрати до цієї страшної події слова. Книжка складається з трьох частин. Перша — «На один день ближче до нашої перемоги» — це фрагменти щоденників українських поетів і письменників, до яких увійшли записи з лютого 2022 року. Друга частина — «Справжні речі та справжні слова» — збірка есеїв, третя — «Тут нема більше часу» — поезія.

До збірки увійшли твори Ліни Костенко, Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Юрія Винничука, Павла Вишебаби, Любка Дереша, Ії Ківи, Андрія Любки, Олександра Ірванця, Лариси Денисенко, Павла Казаріна, Ірини Славінської та багатьох інших. Упорядником книжки став Володимир Рафєєнко, український письменник і поет з Донецька, який втратив дім у 2014 році, а під час повномасштабного вторгнення місяць провів в окупації.

Збірка «Журналісти на війні. Документальні дослідження, хронікальний літопис, аналітика», «Фоліо», 2022 рік

Збірка журналістських спогадів, щоденники та хроніки українських воєнних кореспондентів, які з 2014 року виконували редакційні завдання в зоні бойових дій на сході країни. У ній зібрані спогади кримських журналістів про загарбання півострова Росією, про події на Майдані, історії українських воїнів, із якими співпрацювали медійники на війні та які згодом стали побратимами. Роботу над книжкою почали у 2021 році, а завершили та підготували до публікації за місяць до повномасштабного вторгнення — наприкінці січня 2022-го. Тому автори анонсують вихід другого тому — хроніки часів великої війни.

Серед майже тридцяти авторів — Юрій Сорока, Олег Наливайко, Анна Андрієвська, Станіслав Асєєв, Віталій Панчишин, Володимир Притула, Євгенія Подобна, Муміне Салієва, Анатолій Стельмах, Андрій Цаплієнко. Двоє з авторів — воєнний журналіст Дмитро Тимчук і телевізійник, Герой України Тарас Матвіїв — уже загинули.

Мстислав Чернов, «Часи сновидінь», «Саміт книга», 2021 рік

Автор книжки — Мстислав Чернов, воєнний кореспондент The Associated Press і кінодокументаліст, який показав усьому світові жахи війни та окупації. Його фільм «20 днів у Маріуполі» нещодавно отримав приз глядацьких симпатій на фестивалі незалежного кіно Sundance. А ще він написав книжку — роман, де є й реальні герої, і справжні події, наприклад, падіння «боїнга» чи вбивство українського військовополоненого бойовиком Моторолою, і нереальні, вигадані, сюрреалістичні — недарма одного з чотирьох головних героїв звуть К., як і в романі Кафки «Замок».

Книжка складна, в ній чотири сюжетні лінії, і багато чого відбувається на окупованій території Донбасу. Писати її Чернов почав ще до нападу Росії, але потім реальність виправила сюжет — і тепер у романі багато війни, але ще тієї, яку називали АТО чи ООС. Роман вийшов у 2020 році, а цього року він потрапив у шортлист премії «Книга року» в номінації «Красне письменство».

Анастасія Федченко, «Вони перемогли. 11 історій про людей з ранами — видимими і невидимими», Yakaboo Publishing, 2022 рік

Мотиваційна книга, яка саме зараз, під час повномасштабної війни, може допомогти не впасти в розпач. Авторка Анастасія Федченко — журналістка видання «Новинарня», воєнна репортерка та волонтерка — описала 11 історій ветеранів війни, які пройшли крізь пекло, втратили кінцівки, але не втратили дух. Вони не просто продовжують жити, а надихають інших. Одна з історій присвячена ветеранці АТО / ООС Ользі Бенді, яка служила в 72-й бригаді ім. Чорних Запорожців. Жінка втратила на війні ліву ногу, однак у 2019 році пробігла Марафон морської піхоти США.

У збірку також увійшли історії Дмитра Лиховія, Вікторії Дворецької, Дмитра Котова, Сергія Храпка, Віталія Омельченка, Оксани Якубової, Івана Рудого, Олександра Терещенка, Володимира Товкиса, Юрія Заверзаєва, Олександра «Сакури» Фештиги, який загинув уже під час нової фази війни у 2022 році.

Влад Якушев, «Мобілізяка», «Діпа», 2022 рік

Влад Якушев — львівський журналіст і письменник, ветеран АТО, з 24 лютого воює у складі морської піхоти. Тобто і є «мобілізякою» — так цивільних, що пішли до війська, називають кадрові військові. Ця книжка — продовження історії «Карателі» про війну з Росією на Донбасі. Якщо перша частина була повністю присвячена військовим, то в «Мобілізяках» Якушев пише більше про власний військовий досвід. І про те, як складаються відносини військових і мобілізованих, які не звикли до наказів і щодня ставлять сотні запитань.

Події книги відбуваються у 2015-16 роках. Вона насичена фотографіями та QR-кодами до відео, знятих самим Владом Якушевим та іншими журналістами.

Надія Сухорукова, «#Маріуполь #Надія», «Лабораторія», 2023 рік

Авторка Наталія Сухорукова — маріупольська журналістка, яка вела щоденник у соцмережах і записувала події від самого початку окупації Маріуполя. Ця книжка — детальний опис знищення «щасливого міста», як вона сама його називає. День за днем, тиждень за тижнем вона фіксувала, як людей стає все менше. Менше тепла. Менше незруйнованих будинків. Більше загиблих. Більше страху. Більше відчаю. Але все одно залишається надія — що колись Маріуполь звільнять.

Фрагменти цього щоденника друкували міжнародні видання, його читали в Європарламенті, за мотивами щоденника литовський режисер Андрюс Саулюс поставив виставу, а Об’єднання українських продюсерів (ОУП) зняло документальний фільм «Маріуполь. Невтрачена надія». Ілюстрації до книжки зробив ще один свідок руйнування міста — маріупольський художник-графік Даніїл Немировський.

Збірка «77 днів лютого. Україна між двома символічними датами російської ідеології війни», «Лабораторія», 2022 рік

77 днів — саме стільки часу між двома сакральними для російської ідеології датами — 23 лютого та 9 травня. Цей час, поєднуючи документалістику й особисті переживання, відтворили у збірці 16 журналісток українського видання Reporters. Книжка, з одного боку, фіксує ключові події за цей період, а з іншого — документує побут, дрібні деталі, які особливо точно відтворюють психологічний стан українців під час війни.

Серед авторок — репортерки Віра Курико, Катерина Бабкіна, Олександра Горчинська, Світлана Ославська, Інна Андруг, Зоя Храмченко, Аня Семенюк та інші. Упорядницею книгжки стала Марічка Паплаускайте, а передмову до збірки написав Сергій Жадан.

Павло Вишебаба, «Тільки не пиши мені про війну», «Видавництво однієї книги», 2023 рік

Павло Вишебаба — лідер гурту «One Planet Orchestra», активіст і поет. Він родом із Краматорська і зараз воює на Донеччині у складі 68-ї окремої єгерської бригади ім. Олекси Довбуша. У березні 2023 року, під час відрядження, розпочався його благодійний тур Україною, мета якого — зібрати кошти для закупівлі артилерійських установок для своєї бригади.

«Тільки не пиши мені про війну» — збірка його віршів, написаних на фронті, а однойменний вірш — це відповідь на лист доньки, яка чекає на повернення Павла додому. У серпні 2022 року Вишебаба разом із побратимами записав зворушливе відео, в якому читають цей вірш і показують фотографії своїх дітей. На ютубі цей ролик зібрав понад 40 тисяч переглядів.

Андрій Мероник, «24.02. Щоденник війни», «Книги-ХХІ», 2022 рік

Ця книжка — благодійний проєкт підприємця Андрія Мероника: читач сам може обрати ціну, яку заплатить за книгу (від 195 до 9999 грн), а всі гроші, отримані від продажу, будуть перераховані у фонди United24, «Повернись живим» і благодійний фонд Сергія Притули.

До повномасштабної війни Мероник уже писав книги — «Золотий Ґрааль криптовалютного трейдингу» та «69 невдалих побачень». А тепер зібрав розповіді купи відомих людей про свій досвід війни. При цьому ці історії тематичні — книжка поділена на розділи «страх і паніка», «пологи в метро», «ночі в підвалах», «мародери», «ліки та аптеки», «диверсанти» тощо. Серед тих, кого Мероник називає співавторами, — ведучі Володимир Остапчук, Тімур Мірошниченко, Сергій Лиховида, співаки Віктор Павлік, Павло Зібров, Володимир Дантес, Мішель Андраде, Ірина Федишин, спортсмен Жан Беленюк і багато інших. Причому це лише в третьому накладі — в перших двох фігурували інші, не менш відомі «співавтори».

Ольга Русіна, «Абрикоси зацвітають уночі», «Видавництво Старого Лева», 2022 рік

Ця книжка — теж про війну, але про самий її початок: у 2015 році, неподалік від Донецька хлопчик Устим знаходить безпілотник. Чи навпаки: безпілотник, який може відчувати й розмовляти, загубив свого оператора, а знайшов Устима. У хлопчика, окрім друга-безпілотника, є ще собака. І досвід війни, страждань і смерті, який тепер є у сотень тисяч українських дітей.

Написала цю зворушливу книгу про війну очима дитини Ольга Русіна — журналістка й авторка дитячої та підліткової літератури.

Вікторія Покатіс, «Незламні. Книжка про спротив українських жінок у війні з російськими загарбниками», Yakaboo Publishing, 2023 рік

«Незламні» — це не лише книжка, це спільнота жінок, які об’єдналися задля спротиву російським загарбникам. У збірку ввійшли 30 історій жінок-військових, парамедикинь, волонтерок, засновниць фондів і притулків, адвокаток, які захищають права українців у різних країнах світу, представниць ЛГБТ-спільноти та інші.

Ці жінки вчергове ламають стереотипи про «слабку стать». Кожна з них так чи інакше проявила свою силу та незламність під час війни нарівні з чоловіками. Наприклад, обкладинку книжки прикрасив портрет волонтерки Насті Тихої — саме вона в березні 2022 року разом із чоловіком вивела з Ірпеня 19 собак з інвалідністю.

Олександр Михед, «Котик, Півник, Шафка», «Видавництво Старого Лева», 2022 рік

Пам'ятаєте один із найвідоміших символів української стійкості — шафку на стіні зруйнованого російською ракетою будинку в Бородянці, на який встояв півник васильківської майоліки? А кішку Глорію, яку врятували волонтери із сьомого поверху пошкодженої багатоповерхівки? Олександр Михед — письменник, літературознавець та артдиректор видавництва ArtHuss, який зараз перебуває в ЗСУ, — перетворив їх на героїв своєї казки. У його книжці Півник, Шафка та Котик стають вірними друзями й оберегами родини з Бородянки та допомагають їм пережити війну.

Купуючи книжку, ви також можете допомогти: кожні 10 гривень із кожного проданого екземпляру перераховують «ЗооПатрулю UA», волонтери якого і врятували Глорію.

Мар’яна Савка, «Залізницею додому», «Видавництво Старого Лева», 2022 рік

Ще одна дитяча книжка — з чудовими ілюстраціями художниці Марти Кошулінської. Авторка та головна редакторка «ВСЛ» Мар’яна Савка присвятила цю казку дітям, які були вимушені виїхати з рідних домівок у пошуку безпечного місця. Головна героїня — маленька дівчинка Єва, яка зі своєю мамою та іграшковим мавпеням повертається потягом додому з Кракова, де їм довелося жити, поки до їхнього селища прилітали ворожі ракети.

Ця книжка — спільний проєкт «Видавництва Старого Лева» та «Укрзалізниці». Тому в книжці є і герої-залізничники, які з початку великої війни рятують і перевозять у безпечні місця мільйони людей. Книжка також є благодійною: 10 грн від продажу кожного екземпляру йдуть у фонд проєкту #ЗалізнаРодина, створеного для підтримки сімей залізничників, які загинули або постраждали через війну.

Ігор Шпак, «Україна. 2022. Спротив», «Адеф»

Величезний фотоальбом «Україна. 2022. Спротив» — перша частина трилогії, присвяченої повномасштабній війні Росії проти України. У книжці зібрано 115 історій українців із Києва, Харкова, Сум, Чернігова, Маріуполя, Мелітополя, Херсона, Одеси, Миколаєва та інших куточків України. Супроводжуються розповіді фотодоказами — 410 світлин фотографа Євгена Зінченка та його колег з інших міст.

Автори анонсують, що наступні частини циклу будуть зосереджені на міжнародній та культурній війні за Україну.

Євгенія Кузнєцова, «Драбина», «Видавництво Старого Лева», 2023 рік

Письменниця та перекладачка Євгенія Кузнєцова створила іронічну історію про життя українців, вимушених через війну виїхати за кордон. Головний герой Толік давно мріяв жити далі від родини, тому виїхав з України аж до Іспанії. Однак у його спокійне життя без надокучливого контролю родичів втрутилася війна. Аби убезпечити рідних, він забрав їх разом із купою тварин у свій маленький будиночок. Так його житло перетворилося на маленьку Україну, але співіснування усіх членів родини разом обернулося новою війною, цього разу побутовою.

Книжка розповідає про різницю поколінь, тугу за Батьківщиною та адаптацію в новому культурному середовищі.

Сергій Жадан і Матвій Вайсберг, «Дорожній щоденник», «Фоліо», 2022 рік

Спільна робота поета і письменника Сергія Жадана та художника Матвія Вайсберга. Усі вірші та картини надруковані на чорному папері, адже саме цей колір, за словами митців, відповідає теперішньому часу в країні.

Як зізнається Матвій Вайсберг, він і не почав би цикл «Дорожній щоденник», якби не війна. Картини стали спробою не збожеволіти та хоч чимось допомогти країні. Спочатку малюнки були чорно-білими, однак згодом митець придбав сині та жовті фломастери — так картини набули кольорів українського прапора. «Дорожній щоденник» налічує близько ста творів, над якими художник працював із березня до середини травня 2022 року.