четвер, 3 жовтня 2019 р.

Ми - маленькі патріоти


Одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм.
Патріотизм (грєц. patris — батьківщина) — любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу.

«Патріотизм – серцевина людини, основа її активної позиції»
                                                                              (В.О. Сухомлинський)



       Україна для нас – найрідніша, найдорожча, найкраща у світі, бо це наша рідна земля, де ми народилися й живемо, де жили й працювали наші предки. 
       Рідна земля – це чарівний світ дитинства, невичерпне чудодійне джерело, що все життя живить душу людини.
      Україна  - країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю, країна любові до народу.
      Україна – це тихі води і рясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки.
        Патріотичне виховання серед дітей  завжди було одним із пріоритетних завдань сучасної педагогіки, адже дитинство – це найкращий вік для прищеплювання почуття любові до Батьківщини.     Крім того, в Україні в різні історичні періоди перед садочком, школою, сім’єю і суспільством поставало одне з головних завдань – виховати справжнього патріота України. На думку Р.Петронговського патріотизм, як інтегральне особистісне новоутворення дітей та молоді (за своєю природою), є досить складним і по- різному має формуватися в дитячому, підлітковому та юнацькому віці. Для дитячого віку найбільш характерним є розвиток патріотичних почуттів, оскільки дитячі враження є досить яскравими і глибокими.
       «Діти – наше щастя, життя, мрії, надії та переживання. Діти до цього часу залишаються основною метою нашого життя. Заради них ми живемо, працюємо. Заради них створюємо всі умови для їхнього особистого, морального та духовного зростання. Заради них йдемо на неможливе, на вчинки, що суперечать логіці… Проте, завдяки дітям, ми можемо вважати себе людьми в повному значенні цього слова…















       З метою донести до дітей, молоді ідеї єдності та суверенності держави, поглиблення знань дітей про свою країну, сприяння формуванню та розвитку національної самосвідомості, духовної консолідації суспільства, виховання любові до рідного краю – України, шанобливе ставлення до історичного минулого нашої Батьківщини в бібліотеці нашого коледжу пройшли патріотичні хвилинки: « Ми –маленькі патріоти» та « Невідома Україна», бібліотекарі підготували цікаві й змістовні розповіді та книжкові виставки, які  стосуються цієї теми. Зараз проходить декада дошкільної та соціальної педагогіки, психології, окремих наук, тому ці виставки до них відносяться безпосередньо.







                                 Легенда про Україну


Легенда про дівчину-Україну

       Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність i красу, угорці - любов до господарювання, німці - дисципліну i порядок, росіяни - владність, поляки - здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики...      Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону i раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.
 - Хто ти? Чого плачеш? - запитав Господь.
 - Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
 - Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?
             Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.
— Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це — пісня.
      Узяла дівчина — Україна дарунок i міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому i з ясним обличчям i вірою понесла пісню в народ.
                                                                               
                                                                              Підготувала матеріал Міронова І.Л.