Щороку, починаючи з 1988
року, 1 грудня відзначається Всесвітній День боротьби зі СНІДом. Його
мета – підвищити рівень обізнаності населення про епідемію СНІДу, привернути
уваги громадськості і нагадати суспільству, що ВІЛ/СНІД є однією з
найглобальніших проблем людства. Також цей день вважають Днем пам’яті жертв цього захворювання.
За даними Всесвітньої
організації охорони здоров’я, у світі з ВІЛ-інфекцією живе близько 37 мільйонів
людей, серед яких 19,5 мільйонів отримують антиретровірусне
лікування. 75,7 мільйонів осіб заразилися ВІЛ з початку епідемії. Від
захворювань, зумовлених ВІЛ-інфекцією та СНІДом, померли 35 мільйонів осіб у
світі.
Україна залишається регіоном
із високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції. Вона знаходиться на другому місці у
Східній Європі за кількістю людей, які живуть з ВІЛ. За інформацією Об’єднаної
програми Організації Об’єднаних Націй із ВІЛ/СНІД, на початок 2020 року в
Україні проживало більше 250 тисяч українців, які мають ВІЛ, із них 80 тисяч
(32%) не знають про свій статус.
Щодня діагноз «ВІЛ»
отримують майже 60 українців. Щодня в Україні від СНІДу помирає 7 людей...
Найвищі рівні поширеності ВІЛ-інфекції зареєстровано в Одеській (898,3
на 100 000 населення), Дніпропетровській (792,6), Миколаївській (743,5)
областях, м. Київ (479,0), Київській (447,9), Херсонській (420,1) та
Чернігівській (420,4) областях. Але цифри зростають.
Найчастіше від СНІДу помирають у Дніпропетровській, Одеській та
Миколаївській області. Основною причиною смерті у хворих на СНІД залишається
туберкульоз — понад 50 % всіх випадків смерті від СНІДу.
Зараз в країні росте жіноча епідемія: у віці від 15 до 25 років дівчата
інфікуються вдвічі частіше, аніж хлопці (6,7 % проти 3,6 % від усіх
ВІЛ-інфікованих).
У понад 70 % випадків - ВІЛ в Україні передається статевим
шляхом. Тому життєво необхідно завжди користуватися презервативами.
Різниця між ВІЛом та СНІДом
ВІЛ – вірус імунодефіциту людини. Він вражає і поступово знищує клітини
імунної системи людини, які захищають організм від інфекцій. ВІЛ призводить до
розвитку СНІДу впродовж 8-10 років. При лікуванні цей процес може бути значно
довшим.
СНІД – синдром набутого імунодефіциту. Комплекс захворювань, які
розвиваються внаслідок руйнування вірусом (ВІЛ) імунної системи.
У ВІЛ є кілька штамів, які з часом здатні змінюватися і мутувати.
Нещодавно, американські вчені вперше за 19 років виявили новий штам вірусу
імунодефіциту людини.
Як передається
Будь-який
сексуальний контакт без презервативу .
Використання
заражених голок і шприців.
Переливання зараженої крові.
Через матір до дитини під час вагітності, пологів та під час грудного
вигодовування.
Салон краси, пірсинг та тату-салони можуть стати причиною зараження, якщо
майстер погано простерилізував інструменти.
Медичні працівники, працівники поліції та рятівної служби можуть мати ризик
інфікування при контакті з кров’ю.
Як не передається
Слина, мокротиння,
сльози, піт, сеча, фекалії та блювотні маси. Через обійми і рукостискання також
неможливо заразитися.
Вірус не передається через побутові предмети - посуд, одяг, телефон, унітаз і
т.д
ВІЛ не можна підхопити через укуси комах. Комарі, мухи, клопи, воші не можуть
переносити вірус імунодефіциту. (Виняток мухи-жигалки).
Не можна заразитись через шерсть кішки, укус собаки чи контакт з дикою
твариною.
Що варто знати вагітним
Всі вагітні жінки з ВІЛ-інфекцією повинні починати негайну ВААРТ для
запобігання передачі ВІЛ плоду. Передавання вірусу може статися між матір'ю і
дитиною під час вагітності, пологів (зараження через кров матері) і при
грудному вигодовуванні (причому як від зараженої матері до здорового дитини
через грудне молоко, так і від зараженої дитини до здорової матері через
покусування грудей під час годування).
Для убезпечення, експерти радять відмовитись від грудного вигодовування.
За статистикою, ВІЛ-інфікована жінка має 40 % шансів народити здорову
дитину, навіть якщо не приймає антиретровірусну терапію під час вагітності.
Якщо ж приймає, то шанси народити здорову дитину у неї підвищуються до 98 %.
Профілактика
Вакцини проти ВІЛ не існує. 2019 року розроблена вакцина, яка
"навчає" імунну систему організму руйнувати оболонку вірусу, але вона
ще проходить тестування.
Основним профілактичним засобом є обов'язкове використання
презервативів, чистих голок та продезинфікованих інструментів.
Як перевіритись
Простий аналіз крові може підтвердити або спростувати наявність вірусу у
організмі.
Результати аналізу можуть бути позитивними (ВІЛ-позитивний статус, що
означає наявність вірусу імунодефіциту в організмі) або негативними
(ВІЛ-негативний статус, антитіл до ВІЛ не виявлено).
Однак навіть при негативному статусі слід пам’ятати про "період
вікна" - час з моменту інфікування до можливості виявити вірус становить
3-6 місяців. Тому лікарі рекомендують зробити повторний аналіз через 3 і 6
місяців після можливого зараження.
Симптоми
У багатьох ВІЛ-інфікованих людей не проявляються жодні симптоми аж до
пізніх стадій захворювання. Насправді, вірус може жити в організмі впродовж аж
10 років, або й більше, не викликаючи жодних очевидних проявів. Надмірна втома,
діарея, нудота, блювота, лихоманка та виснаження можуть бути серед симптомів,
які хворі відчувають на пізніх стадіях – коли хвороба вже прогресувала. Ці
симптоми зазвичай викликані опортуністичними інфекціями, з якими ослаблена
імунна система не змогла боротись.
Протягом перших 2-х тижнів – 30 днів після зараження, дехто може
відчувати гострі симптоми, схожі на симптоми грипу. Важливо пам’ятати, що не
кожна інфікована людина відчуває ці симптоми.
Катастрофічних перспектив, які нас очікують у майбутньому, можна
уникнути лише уважним ставленням до проблеми кожною людиною.
Ваші знання - можуть захистити Вас. Дізнайтеся про ВІЛ/СНІД
більше.