Бібліотека – це тисячі книжок, журналів і… таємниць

        ХХІ століття прийнято вважати ерою нових технологій і стрімкого розвитку в сферах науки, техніки, мистецтва. Але традиційні історичні здобутки цілої планети, що формувалися протягом сотень тисяч років завжди будуть  корисними і незамінними у нашому житті.

       Отже, бібліотека. В нашому розумінні — це  колекція книг або приміщення, де зберігаються книги. Насправді ж книгозбірня має дещо глибше значення. Це чарівне місце — особливий простір, з особливою енергетикою, настроєм, затишком. Ніщо не може замінити спілкування з книгою.

        Мало хто знає, але бібліотека – це місце,  де людина може знайти себе, пізнати світ або навіть змінити свою долю. Навіть, не встигнуши переступити поріг, відчуваєш запах історичної культури та таємниць, які приховують в собі стародавні книги. А тиша —  це той спокій, затишок, який не сплутаєш з будь-якою іншою тишею. Тиша бібліотеки – це потаємний вимір, в якому хочеться бути до того часу, поки не прочитаєш усі книги. Адже кожна нова книжка – це знайомство з цікавими героями, що можуть поділитися своїми вчинками, допомогти або порадити. Це задоволення покрите чимось незвичайним, проте вічним.

        Бібліотеки вічні. Справді, адже існує велика кількість музеїв: Музей сучасного міжнародного книжного мистецтва, книгодрукування і каліграфії (м. Оффенбах, Німеччина), Музей мініатюрних книг (м. Баку, Азербайджан), в яких представлено багато цікавої інформації з життя книги та розвитку бібліотек всього світу.

         Світ книг безмежний. За даними Міжнародної Федерації Бібліотечних Асоціацій і Установ — International Federation of Library Associations and Institutions, у світі налічується більше 569.6 тисяч бібліотек.

        Історія бібліотеки дуже цікава і по-своєму фантастична. Існує багато захоплюючих  і пізнавальних фільмів, серіалів та наукових програм щодо розвитку і можливостей бібліотеки в житті.  Один із дивовижних фільмів , який розповідає про історію бібліотеки, легенди та міфи стародавнього світу та працю самого бібліотекаря — фільм «Бібліотекар». 

Головний герой, Флінн Карсен, шукаючи своє місце в житті, отримує запрошення на співбесіду в столичну бібліотеку. Так він стає  бібліотекарем незвичайної бібліотеки: бореться з магічними силами за добро і справедливість. Фільм справив на мене просто неймовірні враження. Я дізналася багато нового з історії та культури Стародавнього світу. Також створили серіал, що продовжує історію про бібліотекаря Флінна Карсена з відомої трилогії фільмів «Бібліотекар». Але щоб зацікавити глядача ще більше, до Флінна приєднуються ще троє молодих людей, які «сама бібліотека» обрала наступниками бібліотекаря. Разом вони захищають бібліотеку,  шукають артефакти та рятують світ від темної магії.

       Якщо ж говорити про мене, то бібліотека – це місце, де я відпочиваю душею. Тут час плине повільніше і все навколо здається таким таємничим. Зараз весна, час, коли оновлюється природа, коли духмяний аромат квітучого дерева різко вривається у вікно бібліотеки . Але в бібліотеці у цей час чарує зовсім інша атмосфера. Тут тихо, спокійно і затишно. Ця атмосфера чарує всіх.  Я обожнюю це місце, адже не тільки книга може розповісти історію, але й  сама бібліотека може зацікавити читача своїми таємницями.

       Бібліотека – це незвичайне місце, де не тільки зберігаються книжки, це те місце, де кожний знайде собі затишок і відкриє для себе новий світ.

       Представляємо Вам цікаві факти про бібліотеки. Не секрет, що перші бібліотеки створювалися при храмах релігій. І тоді були бібліотеки — сховища манускриптів, і тільки після того як в життя втілилася мрія про книгу і книгодрукування, з’явилися перші бібліотеки у звичному для нас вигляді.

      Якщо книга – джерело знань, то бібліотека – шлях до нього. Не претендуючи на вичерпність викладу, пропонуємо вам посилання на відкриті українські та закордонні бібліотеки.

20 найкрасивіших бібліотек світу - ВСВІТІ — все, що тебе вражає!

Дивовижні бібліотеки світу | Новини та аналітика : Україна та світ ...

Книжковий континент: Цікаві факти про бібліотеки

Найбільша бібліотека в світі - MapMe.Club

Маловідомі факти про книги

 

12 безкоштовних українських та закордонних онлайн-бібліотек ...

 

Найсучасніші бібліотеки світу | Vogue Ukraine - Vogue UA

10 найоригінальніших бібліотек світу всіх часів: фотоогляд ...

Перші бібліотеки

Бібліотека Ярослава Мудрого — за літописними свідченнями, перша бібліотека Київської Русі, що розташовувалася на території Софійського Собору в Києві.

   Перша бібліотека виникла 8000 років тому. Мешканці Давньої Месопотамії писали на глиняних дощечках за допомогою тонкої палички, яка називалася "клин". Їх спосіб письма відомий як "клинопис". Дощечки випалювалися, а найцінніші з них вміщувалися в спеціальні конверти з глини, щоб не псувалися. Археологи знайшли тисячі таких дощечок, які зберігалися у палацах і були розсортовані в залежності від їх тематики. Такі були перші бібліотеки.

  Бібліотеки Давнього Єгипту знаходились в храмах: їх охороняли священики. Єгиптяни писали на папірусі, який потім згортали в рулон навколо палиці з наконечниками і зберігали в скринях або на полицях.

  Найзнаменитішою була бібліотека в Александрії. Вона виникла приблизно у 300 році до н.е. Там зберігалися понад 700 000 сувоїв папірусу. Усі "книги" були класифіковані за 120 темами і описані в каталогах.

  Давні римляни першими здогадалися будувати публічні бібліотеки. Юлій Цезар планував створити цілу систему публічних бібліотек, і після його смерті вони почали коритуватися особливою популярністю. Багаті мешканці Рима спеціально заснували бібліотеки для незаможніх, а також самі збирали величезні колекції книг для себе. До IV століття в Римі існувало 28 публічних бібліотек.

  На початку нашої ери бібліотеки стали невід'ємною частиною церков і монастирів. Ченці читали й переписували книги: багато бібліотек підтримувалися завдяки їх зусиллям.

  Наприкінці періоду Середньовіччя, коли були побудовані величні собори, люди почали будувати маленькі бібліотеки при соборах. Університети також почали колекціонувати книги. Університети Парижа, Гейдельберга і Флоренції славилися своїми колекціями "прикутих" книг. Книги було так важко робити, що їх приковували до стін великими ланцюгами, щоб уникнути прикрощів.

  З 1400 року Університет в Оксфорді почав збирати бібліотеку. Нині його Бодлейнська бібліотека - найбільша серед університетських бібліотек. Публічні бібліотеки, якими ми їх знаємо сьогодні, існують всього 100 років.

Перші книги

  Книги в тому вигляді, в якому ми їх знаємо, з'явилися тільки в середні віки. Папірус, згорнений в трубочки, замінював їх. Листи папірусу склеювалися разом і згорталися в сувії.

  До середини XV століття папірус був витіснений пергаментом. Його робили зі шкіри овець і кіз, а найтонший пергамент отримували з телячої шкіри. На одному боці писали текст, потім нарізували листи одного розміру і скріплювали їх за допомогою шкіряних ременів. Такі були перші книги, якщо ми можемо їх так назвати.

  Але книги, які хоч віддалено нагадували сучасні, були уперше зроблені в середні віки. Чотири шматки пергаменту складали навпіл: з кожного виходило ніби два листи. Потім їх вкладали один в одний: в сумі виходило 8 листків, або одна секція.

  Готові секції відправляли писареві. Він писав текст. Писар роз'єднував листи й працював над кожною сторінкою окремо. Пергамент був досить щільний, щоб писати з двох сторін.

  Потім закінчені секції відправлялися до палітурника. Він зшивав кожну секцію мотузками по лінії згину. Далі заготовлялися дерев'яні обкладинки. Кінці мотузок просмикувалися крізь отвори в дереві, щоб скріпити секцію й обкладинку. Потім до дерев'яних обкладинок приклеювали великий шматок шкіри, закриваючи їм згини секцій. Готові книги прикрашалися й дбайливо зберігалися.

  Більшість книг в середні віки були написані на латині. В Україні книгодрукування почалося з другої половини XVI століття і пов'язане з іменами І.Федорова та П.Мстиславця. Перші книги, видані сучасною українською мовою - "Енеїда" І.Котляревського(1798р), "Кобзар" Т.Шевченка (1840).

 Перші енциклопедії

 

  Сьогодні слова розташовані в енциклопедіях в алфавітному порядку, так що в них легко знайти потрібне слово. Але автори давніх енциклопедій розташовували в них слова, як їм було бажано. Наприклад, автор однієї з середньовічних енциклопедій почав книгу з оповідань про Бога і ангелів, а закінчив описом парфумів та запахів, квітів та списком 36 видів яєць.

Пліній старший

  Найдавніша енциклопедія, що дійшла до нас, була написана у I столітті до н.е. в Римі Плінієм. Вона називалася "Природна історія". 37 томів книги містили понад 20 000 статей. Пліній використовував цитати понад 450 авторів. Цю книгу вважали настільки цінною, що до 1536 року її видавали 43 рази.

  Найбільшою була третя китайська енциклопедія. Один з китайських імператорів, який помер в 1721 році, наказав скласти цю книгу. Вона містила 5020 томів.

  Першу енциклопедію, де слова розташовувалися в алфавітному порядку, склав англійський священик Джон Харріс. Вона вийшла у світ в 1704 році й називалася "Універсальний Англійський Словник Науки й Мистецтв".

 Перші казки

 

   Читаючи казки й насолоджуючись ними, ми вважаєм, що їх створив автор. Якщо книга написана в сьогоднішній час, так і є.

  А чи знаєте ви, що у давні часи люди не вигадували казок? Великі казкарі просто переказували, що вони чули. І розповіді існували, таким чином, тисячі років. Багато казок було створено на основі подій, що реально відбулися, завдяки людській пам'яті. Але, звичайно, потрібно вдуматися у зміст розповіді, щоб визначити, як це могло бути насправді.

  Людину приваблює все невідоме, загадкове. У результаті при передачі розповідей від батьків до дітей події абсолютно звичайні з течією часу описувалися як майже надприродні.

  Хоч казки мали джерела у дійсному, реальному житті, не викликає сумнівів, що люди вірили й в чудеса. Персонажами казок були істоти, схожі з людиною, але що володіють магічною силою. Вони могли стати невидимими або змінити форму, часто з'являлися в образах тварин або птахів. Вони могли проникати крізь стіни й інші тверді предмети. Вони могли передбачити майбутнє. Деякі були безсмертні, інші жили сотні років.

  Імена і види казкових персонажів, що мабуть, існували у різних країнах, знайомі нам - феї, ельфи, гноми, домові, гобліни, тролі й так далі.

NON-STOP АКЦІЯ «Будь у тренді – читай українське»

  Україна…Рідний край…Рідна мова… Скільки почуттів з’єдналося в цих словах, скільки ніжності, любові і ласки. Що може бути для людини дорожчим за рідну мову? Адже мова народу – це не просто звуки. Мова – це душа народу, це його трепетне серце. В рамках декади бібліотеки триває NON-STOP акція «Читай, дивись і слухай українське!».

       Часи змінюються, і замість старих кумирів приходять нові таланти, які можуть перевершити своїх іменитих попередників. Так було у всіх сферах життя й так буде завжди. Те ж саме можна сказати і про літературний процес сьогодні, коли від добре знайомих імен вже не дочекатися нових творів, але усі звертають увагу на новачків, які тільки починають здійматися на літературний Олімп. Українські письменники відходять від радянських стереотипів та різноманітних комплексів, нав’язаних нашою історією і сьогоденням, та творять нову й сучасну літературу. І цей рух відповідає запитам суспільства, яке теж прагне розвиватися та рухатися вперед.

       Представлений вашій увазі бібліографічний огляд української літератури допоможе вам знайти книгу для читання і натхнення.

Долучайтеся до нашої акції, читайте наше українське !
Ми оголошуємо тиждень української книги, якщо Ви бажаєте залучити до читання Вашої улюбленої книги іншого читача - завітайте до бібліотеки!

Читати книги онлайн безкоштовно - Самвидав Litnet

Варто прочитати.

       Трилогія Айн Рейд "Атлант розправив плечі". Книга висвітлює питання соціальної справедливості, вартості інтелекту в економіці та суспільстві в цілому. Айн Рейд відкриває для нас нові точки зору на ефективність і нонконформізм. Книга легко читається і не набридає. Буде хорошим доповненням до будь-якої бібліотеки.

       Ще одна дуже атмосферна трилогія "Дім дивних дітей" від Ренсома Ріггза. "Реалізм, містика, психологізм, навіть любовна лінія - все є. Особлива фішка - старі фотографії, які ілюструють захопливу, лише місцями моторошну, а в основному просто цікаву подорож."

       Не всі люблять читати біографії, але "Ілон Маск. Tesla, SpaceX і шлях у фантастичне майбутнє" таки виявилася цікавою і поживною для мозку. Хто такий Ілон Маск? Без нього не було би ані платіжної системи PayPal, ані електромобілів Tesla, ані перших приватних космічних польотів. Він замірився не тільки пересадити людство на електромобілі, зняти його з нафтової голки завдяки сонячній енергії та мережі супер-зарядок для електромобілів, але й розпочати колонізацію Марса та зробити людську цивілізацію міжпланетною.

       "Квіти для Елджернона". Прочитайте електронний варіант, придбайте паперовий, прочитайте ще раз. Нетипічна подача, цікавий сюжет, який дозволяє побути на місці людини, котра отримала велику силу, змогла відчути як це, коли життя тікає крізь пальці, наче пісок. 

        "Записки українського самашедшого". Роман написано від імені 35-річного комп’ютерного програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу. У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він – заручник світових абсурдів – прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом. За жанровою стилістикою «Записки українського самашедшого» – насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасного літописання й публіцистики.

        "Дівчина у потягу". Краще ніж писав Кінг про цю книгу не скажеш: "Справді чудовий роман, який тримає в напруженні. Через нього я майже всю ніч не спав. Оповідачка - просто супер..."

Як читають успішні люди: 8 простих правил

Як український письменник підкорював читачів?

Популярні книги | Читай онлайн   

         Наш український «продукт» -  у нашій бібліотеці (бібліографічний огляд літератури).

        Українська байка /худож.-офомлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2015. – 31с.

         Українська байка в її кращих зразках – у творчості Г.Сковороди, П.Гулака-Артемовського, Є.Гребінки, Л.Глібова,М.Старицького, Б.Грінченка – успішно розвивалась завдяки органічним зв’язкам з фольклорними традиціями. Байки українських письменників засуджували несправедливість судей, хабарництво чиновників, панську сваволю, вихваляли кмітливість і дотепну вдачу українського народу.

        Скарбниця народної мудрості. Прислів’я та приказки /упор. Т.М.Панасенко; худож.-офомлювач О. Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2017. – 63с.

         Відкривши цю книжку, ти потрапиш у чарівний світ українкого фольклору. Прислів’я та приказки – ці духовні скарби з незапам’ятних часів живуть у народі, передаються з уст в уста, від покоління до покоління, збагачуючи нашу мову влучними висловами та дотепними жартами.

      Український народний гумор / худож.-офомлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2015. – 31с.

      Український народний гумор має віковічне коріння, на якому виростає та рясно родить сучасний сміхограй. До книги входять українські анекдоти, скоромовки та колядки, що одразу дадуть змогу підняти настрій читачів.

       Симоненко В.А., Сосюра В.М.

            Любіть Україну: патріот. Поезії /В.Симоненко, В.Сосюра; худож.-офомлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2015. – 30с.

        До збірки увійшли найкращі поезії двох видатних українських митців – Василя Симоненка (1935-1963) та Володимира Сосюри (1898-1965), основним мотивом творчості яких є любов до України та її народу. Яскрава та щира поезія українських ліриків чарує задушевністю, теплотою та правдивістю почуттів.

      Українські традиції та звичаї / худож.-офомлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2015. – 31с.

       Видання знайомить нас з багатим і різноманітним світом народних звичаїв, за якими жили українці з давніх –давен до нашого часу. Звичаї, які ми отримали у спадщину від дідів-прадідів, не втратили свого значення і сьогодні. Вони є найдорожчою скарбницею духовної культури українського народу.

      Ушкалов Л.В.

        Тарас Шевченко /Л.В.Ушкалов; худож.-офомлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2015. – 63с.

      Коли ми говоримо: «Тарас Шевченко», то передусім уявляємо собі сивоусу людину з сумним, важким поглядом. Так, це знайомий нам з дитинства великий Кобзар. Він народився кріпаком, був круглим сиротою і тільки у 24 роки став вільною людиною. Ці факти відомі всім. Але не всі знають, що молодий Шевченко входив до санки – петербурзького мистецького бомонду, відвідував оперу, був бажаним гостем у багатьох кращих домах, любив жінок, навіть думав оженитися. Саме такий – маловідомий – Тарас постає зі сторінок цієї книжки…

   Шевченко Т.Г.

       І мертвим, і живим, і ненародженим… /Т.Шевченко; худож.-офомлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2015. – 30 с.

      З творчістю Тараса Григоровича Шевченко (1814-1861) пов’язаний початок нової епохи в розвитку української літератури…

   Шевченко Т.Г.

       Заповіт: патріот. поезії /Т.Шевченко; худож.-офомлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2015. – 31 с.

       Видання дає можливість познайомитися з творчим надбанням духовного батька української літератури…

    Довженко О.П.

        Воля до життя. Незабутнє. Ніч перед боєм /О.Довженко: худож.-офомлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2017. – 31 с.

       Олександр Довженко (1894-1956) – класик української літератури та видатний кінорежисер світового масштабу. До нашого видання увійшли оповідання: «Воля до життя», «Незабутнє», «Ніч перед боєм».

   Грінченко Б., Тичина П., Рильський М.

       Ще не вмерла Україна: патр. поезії /Б.Грінченко, П.Тичина, М.Рильський; худож.-офомлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2015. – 31 с.

       Творча спадщина цих письменників збагатила скарбницю української та світової літератури…

    Тагліна Ю.С.

   Михайло Грушевський /Ю.С.Тагліна; худож.-офомлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2015. – 63 с.

    Михайло Грушевський (1866-1934) є однією з головних постатей українського національного самоствердження в новітній історії України.

     Видатний вчений і суспільно-політичний діяч, він створив 10-томну «Історію України-Руси» - першу повну історію України, таким чином перевршивши навіть таких своїх видатних попередників, як Костомаров, Куліш, Драгоманов, Антонович.

    Савченко В.А.

       Симон Петлюра /В.А. Савченко; худож.-офомлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2015. – 63 с.

        Симон Петлюра (1879 – 1826) – український державний, військовий та політичний діяч, головний отаман військ УНР. Був патріотом, відданим ідеї самостійності України. Радянська пропаганда намагалася всіляко дискредитувати його постать. Ця книга – спроба з’ясувати, яким насправді було життя Симона Петлюри.

Сорока Ю.В.

       Дмитро Байда-Вишневецький /Ю.Сорока; худож.-офомлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2015. – 63 с.

       Дмитро Байда-Вишневецький (? – 1563) – славетний козацький лицар, визначний полководець, який на початку 1550-х років заснував фортецю на острові Мала Хортиця на Дніпрі, згуртував навколо неї козаків і цим поклав початок Запорізькій Січі. Про його хоробрість і талант складали легенди.

Леп’явко С.А.

       Козацькі війни К. Косинського та С. Наливайка /С.А. Леп’явко; худож.-офомлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2015. – 64 с.

       Козацькі війни К. Косинського та С. Наливайка (1591-1596 рр.) залишили яскравий слід в історії козацтва. Вони завершили перше сторіччя його розвитку й розпочали нове, XVII ст.., яке цілком правомірно можна назвати козацьким сторіччям історії України.

Журавльов Д.В.

       Мазепа /Д.Журавльов; худож.-офомлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2015. – 63 с.

       Іван Мазепа (1639-1709) – одна з тих знакових постатей української історії, життя та вчинки котрих протягом тривалого часу викликали гарячі суперечки. Читач цієї книги зможе створити свій власний варіант образу гетьмана Мазепи – одного з найколоритніших, найцікавіших українців.

Мицик Ю.А.

        Іван Виговський /Ю.Мицик; худож.-офомлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2015. – 63 с.

        Іван Виговський (поч.XVII ст. – 1664 р.) – один з керівників Національно-визвольної війни 1648-168 рр., найближчий помічник Богдана Хмельницького у розбудові Української держави, переможець у битві при Конотопі. Ставши гетьманом у надзвичайно складний період, Виговський намагався за будь-яку ціну зберегти незалежність України.

Сорока Ю.В.

        Бій під Крутами /Ю. Сорока; худож.-офомлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2017. – 63 с.

        29 січня 1918 року поблизу селища Крути на відстані 130 км від Києва відбувся жорстокий, нерівний бій між чотиритисячним військом більшовиків та трьомастами українськими юнкерами, студентами і гімназистами, що обороняли підступи до Києва. Більшість юнаків не мали ніякої військової підготовки, були погано озброєні, але стояли на смерть, захищаючи свободу молодої Української держави.

Сорока Ю.В.

         Походи Богдана Хмельницького /Ю. Сорока; худож.-офомлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2015. – 63 с.

         Походи Богдана Хмельницького 1648 р., та особливо його перемоги під Жовтими водами та Корсунем, створили умови для формування самостійної Української держави – Гетьманщини.

Тома Л.В.

        Петро Конашевич Сагайдачний /Л.В.Тома; худож.-офомлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2015. – 63 с.

        Петро Конашевич Сагайдачний (? – 1622) Петро Конашевич Сагайдачний увійшов в історію як один з найвизначніших козацьких гетьманів Війська Запорозького, видатний полководець, державний діяч, дипломат, захисник української культури і духовності.

Савченко В.А.

         Нестор Махно /В.Савченко; худож.-офомлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2015. – 63 с.

         Нестор Махно (1889-1934) – виходець з найбіднішого селянства, який у 29 років зміг зібрати 100-тисячну армію і почав створювати на південному сході України анархістське суспільство – трудову федерацію, що проіснувала 100 днів під постійними ударами білих і червоних. Яким був у реальному житті Нестор Махно? На це питання дає відповідь книга.

Коляда І.А., Биба Є.В.

          Отаман Іван Сірко /І.Коляда, Є.Биба; худож.-офомлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2015. – 63 с.

          Іван Сірко (1605(1610) – один з найвидатніших політичних діячів і полководців України. Своєю ініціативою, енергією і воєнною вдачею сіро здобув на Запоріжжі небувалу шану. Вісім разів Запорозька Січ обирала його кошовим отаманом.