Бібліографічний огляд літератури «З родини йде життя людини» до Міжнародного дня сім'ї

Щороку 15 травня світ відзначає Міжнародний день сім’ї, встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році. Мета свята полягає у тому, щоб привернути увагу громадськості до численних проблем сім’ї як соціальної групи.

День сім'ї — це не просто дата. Це привід зупинитися у щоденній метушні та провести час із найріднішими.

Сьогодні ми б хотіли запропонувати нашим користувачам переглянути бібліографічний огляд літератури «З родини йде життя людини», в якому представлені книги, від яких віє родинним теплом. Ці книжки як повернення додому: до дитинства, родинного столу, обіймів, у яких стає спокійно. У добірці — історії про бабусь і дідусів, мам і сестер, про родинні драми й турботу, яка тримає навіть на відстані, для тих, хто шукає в книжках розуміння й справжню близькість. Це сучасні проблеми, давні таємниці, тихі радості й бурхливі скандали. Це історії про проблеми поколінь і статей, знайомі кожному. Сучасні українські книги, які розглядають родинні відносини в контексті війни, пропонують різноманітний погляд на цю складну тему. Серед них можна виділити як художню, так і публіцистичну літературу. 

 

Ці книги варто прочитати!

«Я тебе… війна»

Христина Біляковська,  Вікторія Середа

 

  

Війна безсила перед коханням. Воно з’являється попри все і дає силу заради. Тоді все можна пережити будь-що: полон, травмування, сотні кілометрів відстані, безсонні ночі. Вік, стать, страх стають просто словами, що не мають ніякого значення. І навіть тоді, коли помножене на два кохання доводиться нести крізь життя самотою разом із болем втрати, воно не щезає. 

До цієї книжки увійшли історії реальних українок та українців, які зустріли або втратили одне одного під час війни… Історії про весілля після третього побачення, про розпис у лікарні без білої сукні і гостей, про очі-море, у які більше ніколи не зазирнути… Про силу кохання, яке допомагає здолати темряву. 

Соціальний проєкт «Я тебе… війна» заснували Христина Біляковська і Вікторія Середа 2022 року. Авторки з командою шукають, записують і розповідають історії про кохання під час війни, про досвід сотні абсолютно різних пар: військових, госпітальєрів/ок, волонтерів/ок, рятувальників/ць та інших.

  

 «Там, де заходить сонце», Олена Пшенична

Насичена гумором, старечою мудрістю, іронією, зворушливими спогадами та історіями, що перетворює її на своєрідний «книжковий шелтер». Дає змогу поглянути на життя мешканців Будинку для літніх людей в ретроспективі історії: від часів радянської окупації до сьогоднішньої повномасштабної війни.

 

«За Перекопом є земля», Анастасія Левкова

 

Роман Анастасії Левкової переплітає кримськотатарську культуру, українську історію й родинні таємниці.Цей твір є спробою відкрити материк для півострова, а півострів для материка з незвичного ракурсу. Ця історія, написана впродовж 10 років на основі близько 200 інтерв’ю з кримчанами, охоплює події від 1990-х до окупації півострова в 2014 році. 

 «Донбас: апартаменти для молодят у готелі «Війна»

Форро, Томаш.

Форро, Томаш.

Донбас: апартаменти для молодят у готелі "Війна" [Текст]  = Dondas: svabodny apartman v hoteli Vojna : Науковопопулярне видання видання / Форро, Томаш ; Передм. Я.Грицака; Пер. зі словаць. І.Мельниченка та Г.Сиваченко. - К. : Дух і літера, 2022. - 368 с. : іл. - ISBN 9789663789439 : (В обкл.) 315-00.

«Донбас» — це публіцистика з вкрапленням репортажу, обрамлена людськими історіями. Історією грузина Мамуки, який від чотирнадцяти років воює на війнах проти Росії: від Абхазії до Донбасу (Мамука Мамулашвілі, командир Грузинського леґіону). Луганчанки Лізи, якій після 2014 року довелося переселитися до Маріуполя, і Юри — чеха, палкого прихильника «русского мира» та бійця у лавах сепаратистів на Донбасі. Автор не надто заглиблюється в персональні історії. Хоч ми й дізнаємося про віхи їхніх життів, однак вони все-таки правлять радше за обрамлення для розділів книжки («Мамука», «Юра», «Ліза»). Автор має на меті розповісти не про них, натомість через них — про життя в окупованому Донецьку, долю переселенців або іноземних бійців на українському боці.

В книжці справді багато фактів та історій про життя людей на окупованих територіях, яких ми не знаємо або які не будуть приємні багатьом українцям, і після 24 лютого вони не втратили своєї актуальності.

 «Абетка війни»

Євген Степаненко, Соломія Степаненко

  

 

 «Абетка війни» – одна з історій російсько-української війни. Вона почала писатися ще 2015 року, коли Євген Степаненко у складі підрозділу медиків воював на Сході України, а його донька Соля, чекала тата з фронту в мирному Києві. Це чесна й зворушлива розмова про війну і про життя для всіх: і дітей, і дорослих.

Книжка побудована як абетка, де кожна літера — це один із вимірів війни та миру навколо війни. У ній переплітається життя дитини в мирному місті і життя тата на війні. Соля телефонує татові на фронт, пише есемески та листи, розповідає про свої справи, школу, друзів, змагання, танці, домашніх тварин, а ще ставить дитячі й недитячі питання про війну. Як же татко із побратимами і посестрами там живе? Чи є на війні діти? Що їдять на війні? Чи можна на війні хитрувати? Чи буде тато інший після війни? А тато просто і чесно, а разом з тим бережно пояснює донечці все на світі.

 

 «Лютий лютий 2022. Свідчення про перші дні вторгнення»

Дар'я Бура, Євгенія Подобна

 

 

24 лютого 2022 року українці прокинулись в іншій реальності: небо розривало ревіння російських винищувачів, на українські міста летіли російські ракети, станції метро перетворились в укриття. В цій новій реальності більше не існувало поняття абсолютної безпеки.

Перші дні війни були дуже емоційними і страшними. Коли не знаєш, що робити, не встигаєш за новинами. А через ці новини не можеш нічого робити…

Щоб не дозволити нікому переписати нашу історію, вплести те, чого не існувало, як роблять росіяни, коли на чорне кажуть біле, ми вирішили зібрати спогади людей про перші дні повномасштабної війни. Щоб пам’ятати...

 «Емоційні гойдалки війни. Роздуми психотерапевта»

Станчишин В.

 

Зараз немає життя, яке не змінилося би повністю з початком повномасштабної війни в Україні. Але змінилося не лише наше повсякдення, а й емоційні реакції. Усе — від страху, тривоги та злості до почуття провини й смутку — проявляється настільки насичено, що інколи складно уявити, як узагалі можна дати раду цим емоціям. Бо якщо раніше в нас були певні зразки того, як поводитися в кожній ситуації, як реагувати, то зараз усі ці зразки поламані, а в голові — суцільний хаос; щодня ми бачимо речі, яких не мало б існувати в цивілізованому світі. Будь-яка емоційна реакція є нормальною відповіддю на ненормальні обставини війни, стверджує психотерапевт Володимир Станчишин. Ми маємо право відчувати лють, маємо право хотіти помсти, ми можемо вмикати чорно-біле мислення і не відчувати при цьому провини. Ми можемо сумувати, ми можемо плакати стільки, скільки потрібно. Це книжка про емоції цивільних людей у тилу: про тих, хто залишився в Україні, й тих, які були змушені покинути свої домівки, всіх, хто волонтерить, донатить і чекає рідних з фронту, всіх, хто кожен свій день починає з новин та прокидається від сповіщень про повітряну тривогу. Ми не обирали жити в час історичних змін, але війна це те, від чого не можна абстрагуватися, тому наше завдання наразі — навчитися справлятися на своєму особистісному рівні, жити, аби перемогти в цій війні.

 

Ці книги, а також багато інших сучасних українських видань, пропонують різні точки зору на війну та її вплив на родинні відносини. Вони можуть допомогти читачам краще зрозуміти, як люди переживають війну, як змінюються їхні стосунки та як знайти сили для життя в умовах конфлікту.

 

Також радимо прочитати:

 

«Хранителька таємниці»

Кейт Мортон

У дитинстві маленькій Лорел довелося стати свідкою моторошного злочину — вона на власні очі побачила, як її мати Дороті штурхнула ножем незнайомця. Поліція кваліфікувала те убивство як самозахист, і більше в родині про це майже не згадували й ніколи не говорили. Минуло пів століття. Дороті поволі помирає, і вся родина збирається біля неї. Несподівано для Лорел давній злочин нагадав про себе, і пазл потроху почав складатися: фотографії, забуті імена, старі листівки, несподівані підказки. Лорел вирушає в подорож у часі — в роки Другої світової війни, коли мати була юною та рятувалася від обстрілів і привидів минулого. Багатошарова, захоплива мандрівка спогадами й родинними таємницями оголює незручні теми насильства, нагадує, що нестабільна психіка потребує уваги й піклування на війні та у мирний час. І кожному потрібні другий шанс, спокій і гідне життя.

«Скляний замок»

Джаннет Воллс

Книга, яку водночас важко читати й важко не читати. Вона затягує з першої сторінки. Одразу розумієш, що родинні спогади авторки аж ніяк не будуть описами затишного радісного дитинства. Книга про те, що не всі здатні зачати й народити дитину, спроможні стати батьками. Історія про граничну безвідповідальність дорослих, які не можуть гарантувати дітям безпеку, в тому числі сексуальну, в тому числі — від членів власної родини. Оповідь про токсичну й абʼюзивну мрійливість. Голова родини — людина блискучої ерудиції, глибоких наукових знань, навичок і абсолютної непридатності до реальності. Він усе життя обіцяв доньці побудувати дивовижний «Скляний замок», в якому родина заживе нарешті щасливим життям. Скляні мрії сусідують зі співзалежністю, алкоголізмом, помножені на «якось воно буде» та отруюють всесвіт дитини, позбавляють її майбутнього. Але це розповідь надії, адже внутрішній стрижень допомагає авторці виборсатися й витягнути себе, сестру та брата з безпросвітного життєвого багна, в якому тонуть їхні батьки.

«Освічена»

Тара Вестовер

 

Спогади Тари Вестовер в «Освіченій» перегукуються з темою книги «Скляний замок», тож якщо ви знайшли сили прочитати «Замок», ця книга полонить вас — ні, не чарівністю оповіді, а саме пронизливим усвідомленням важливості не лише здобувати освіту, а й позбуватися ілюзій про власну родину. Тара — одна з небагатьох дітей своєї родини, кому вдалося вирватися з болота невігластва, релігійності, співзалежності, абʼюзу, жорстокості й повної темряви. Часто в описі до книги акцентують, що це історія родини мормонів. Але сама авторка не раз наполягала на тому, що навіть спільнота мормонів, до якої належали батьки, не надто близько контактувала з ними. Мормони не так вже й впливали на безлад, в якому довелося рости дівчині: повна відсутність медицини та загалом адекватності дорослих. Ментальний розлад батька на релігійному ґрунті розквітнув у вірус, який вразив родину. Дітям вдалося вирватися з облудного й безпросвітного «батьківського дому»: до загострення батьківської хвороби деякий час вони відвідували школу та відчули силу знань. Вони є ресурсом до порятунку й виживання, можуть покласти край відтворенню токсичних родинних сценаріїв — бодай у власному житті.

«Дівчина, жінка, інакша»

Бернардін Еварісто

Книга-багатоголосся. В анотації йдеться про 12 історій різних жінок, чорношкірих англійок, хоча насправді глибинне переплетіння особистих історій і спільних трагедій розпліскує оповідь далеко за межі кола. Тут доньки, матері, бабусі, посестри, подруги. Кожна зі своєю оповіддю, власним життєвим уроком, болісними розчаруваннями та здійсненними мріями. У цих жінок вийшло, вони наважилися, вистояли, витримали. А ще вони прийняли те, що змінити були не в змозі. Отак і вийшла панорама того, як жінки, приречені на «скляну стелю» своїм походженням, кольором шкіри, патріархальністю автентичної громади та просто статтю, дають собі раду у цьому бентежному й натхненному житті.

 «Аромат щастя найсильніший під час дощу»

Віржіні Грімальді

 

На перший погляд, звичайна драма — від палкого пристрасного кохання крізь біль втрати до розлучення. І все це у вишуканій обгортці авторського стилю Віржіні Грімальді, яка проводить читачів стежкою щемливої ніжності та життєвих випробувань. У центрі оповіді — особиста трагедія Полін, її стосунки з чоловіком, тепер уже колишнім. Але розповідь охоплює всю родину героїні, включно з мамою, тітками, бабцями. Їхні непрості взаємини, спільні мрії, великі й маленькі драми зрештою складаються в об’ємний пазл. Бачимо, як Полін дає раду втраті. Розуміємо, що розбите сімейне життя — результат не так життєвих випробувань, як стосунків, що панували у сім’ї, результат відчуження, яке змушувало мовчки перетравлювати біль. Але Грімальді — авторка, яка не лише малює правдиві картини жорстких родинних стосунків, а й лишає «камінці на дорозі», тобто ключі до порозуміння та співчуття.

«Свекруха»

Саллі Гепворт

Детективна історія про глибокі, зокрема ціннісні непорозуміння між жінками в родині. Конфлікти між свекрухами та невістками з прекрасним епізодом про те, як свекруха приносить породіллі з немовлям сиру холодну курку та вважає, що свій обов’язок із підтримки щойно народженого онука вона виконала! Але книга не про чвари, а про те, що кожна жінка в родині має свою правду, за яку не повинна виправдовуватися. І нехай невістка та свекруха не стануть найкращими подружками, їм важливо порозумітися. І тоді відкриється перспектива значно ширша. У центрі оповіді — велика заможна родина. Прекрасні діти, прекрасні батьки. Родинні секрети, родинні таємниці. Біль і нездійсненні мрії. І особисті кордони, які чітко окреслює мати сімейства, Діана. Невістка Люсі все життя мріяла про душевні й затишні стосунки із матір’ю чоловіка, тож прохолодність Діани сприймає болісно. Одного дня свекруху знаходять мертвою. Чи було це самогубство? Чи вбивство? Поліція доходить висновку: смерть Діани не була нещасним випадком. А мотивів позбутися її у членів родини не бракувало.

«Прошу, оберігай маму»

Шін Гьонсук

 

Книга розіб’є вам серце й подарує кілька вечорів неймовірного задоволення, бо написана майстерно й талановито. Історія великої родини, яка попри силу-силенну персонажів, доль і потаємних сенсів, чітко обмальовує магістральну тему — мізерне місце жінки в азійському суспільстві, хай як високо розвинутому технологічно. Усі сили та здоров’я жінка інвестує в родину, пестить і викохує діточок. Має на відміну від грубого, зрадливого чоловіка стільки чеснот. Але служіння родині принесе їй лише горе й розчарування, бо в одну мить чоловік загубить тебе, стару, немічну, безпомічну, в натовпі й більше не знайде. Можливо, це єдиний шанс для загубленої мами нарешті постати у центрі власної сім’ї, де її щедра любов була нормою, неприкметним явищем, поки не зникла разом із мамою. Книга про невдячність і необхідність здорового жіночого егоїзму, нагадування інвестувати не лише в родину, а в себе. Інакше ніхто про тебе не згадає, не допоможе, не врятує. Або ж згадають запізно.

 «Віолета»

Ісабель Альєнде

 

Історія довжиною у століття починається пандемією «іспанки» у 1920 році. Хвороба викошує родину новонародженої Віолети. А закінчується сага аж у 2020 році з ковідною пандемією та відходом самої Віолети у засвіти. Значною мірою це автобіографічний роман, але, на щастя, Ісабель Альєнде живе й продовжує писати. «Віолета» — багатовимірний і багатоголосий твір-епоха. Про отруйне кохання, жіночу підтримку, історичні виклики, диктатуру і патріархальні приписи життя. Це історія про невимовну затятість, яку мусила виявити жінка, щоб жити так, як подобається їй самій. Тому важливо мати фінансову подушку, вміти подбати про себе, дітей та онуків. Героїня пройде любов і залежність, пристрасть і одряхління. Але проживе життя, яке варто прожити, з болючими втратами. До речі, рекомендую в комплекті до «Віолети» прочитати автобіографічні нотатки авторки. Вони називаються «Жінки душі моєї», за ними можна звірятися, чи переживала письменниця подібне у власному житті.

«Елізабет зникла»

Емма Хілі

Важлива книга про старість, немічність та довгі тіні старих злочинів. Мод — жінка вісімдесяти двох років кожну нову добу життя звіряє з власними нотатками, які собі залишає. Її пам’ять поринає у темряву, хвороба Альцгеймера відвойовує реальність, але дещо з давніх спогадів настільки болить і бентежить, що навіть забуття не дарує спокою. Щось сталося з Елізабет, давньою подругою Мод. Чи це не Елізабет? Зник хтось інший? Наприклад, старша сестра Мод, гарненька Сьюкі, чоловік якої у повоєнні роки після Другої світової промишляв товаром на чорному ринку. Спогади Мод про ті дні чіткі, яскраві, бережуть все аж до найменших деталей. Та чи здатна жінка зараз переповісти їх? Допоможуть ці спогади розшукати Елізабет та Сьюкі? Бентежна, але й затишна, добра книга про те, що родина і близькі — це єдиний скарб на схилі життя, надто коли пам’яті лишається небагато.

«Ми»

Девід Ніколлз

 

Якби мене попросили одним словом описати цю книгу, я б обрала дотепна. Книга щира, місцями смішна й болісна. Вона про людей віку «сорок плюс», коли про життя розумієш менше, ніж на початку. А розгубленість змушує нервувати: як ми перетворилися на копії власних батьків? Книга про дорослішання в будь-якому віці, кризу «зрілості» і про те, що від себе не втечеш. Історія складається з коротких нотаток глави родини. Він мандрує між спогадами про себе юного та завзятого — науковця, який за копійки досліджує життя мушок-дроздрофіл. Про себе закоханого, щойно одруженого. Про втрату та сина-підлітка, хороший дім в середмісті Лондона і роботу, яка дозволяє хороше життя, але лишає мало простору для науки й часу на родину. Отже, Дуглас Петерсен разом із дружиною та сином-підлітком вирушають в останню спільну подорож: син ось-ось поїде в коледж, життя родини зміниться. А за день до поїздки дружина каже герою, що хоче розлучення. Звісно, спланована подорож із ретельно прокладеним маршрутом, заборонованими готелями, квитками до музеїв летить шкереберть. Всі сваряться, розходяться, і кожен отримує свій урок. Адже коли в родині жива любов, то навіть найзухваліші випробування типу подорожі Європою без грошей і паспорта можуть перетворитися на найважливішу пригоду в житті.

«Родина у вогні»

Джаніка Оза

Цю книгу ви або полюбите всім серцем, або відкинете як нудну й нецікаву. Проміжних реакцій я не зустрічала. Для мене вона стала однією з найцікавіших, прочитаних цього року. Книга про біженство, втрату дому, коли довкола твердять, що твій дім ніколи тобі не належав. Це частина страшної історії Уганди періоду правління Іді Аміна, якого підозрюють у людожерстві. Детальніше про це з вуст особистого кухаря Аміна читайте в книзі Вітольда Шабловського «Нагодувати диктатора». У цій розповіді долі щільно переплітаються з історією землі. Занедбаний, примусово вивезений для рабської праці підліток стає згодом головою поважної родини. Але всі його зусилля можуть розвіятися в коротку мить, адже один злостивий вчинок є не лише тягарем сумління. Колись він визначить долю твого роду, бо є злочини без терміну давності. Вогонь відплати не згасне, допоки не випалить зло. Родинна сага, давній забобон, який несподівано справдився, і нескінченна втеча у пошуках порятунку і самих себе.

 «Розлучення»

Муа Гернгрен

 

Книга про те, як важливо говорити про свої бажання, окреслювати кордони й озвучувати мрії, а не тішитися власній жертовності. Інакше твої бажання й проблеми в сім’ї не сприйматимуть серйозно. Надзвичайно контрастна книга про людей, які десятиліттями живуть у коконах власних ілюзій і відмовляються зізнаватися, що бути разом «з почуття обов’язку» шкідливо. Розповідь ведеться від двох головних персонажів. Беа переконана, що в її житті все добре, адже там є нова кухня, традиційна родинна подорож на Готлад до родичів. Нікласа, її чоловік, виявляє, як мало в родині важать його бажання та прагнення. Життя Нікласа й справді викликає попервах співчуття — він поклав усе на вівтар родини. Але з кожною сторінкою вимальовується логічне запитання, чому дружина винна в тому, що Ніклас вчився небажаній професії, працював на небажаній роботі, їздив відпочивати туди, де його змушували працювати в батьківському домі. Велика частина життя героя пішла на те, щоб навчитися казати «ні». Але хіба то провина Беа? За час шлюбу герой не окреслив кордони, не озвучив бажання. Лише погоджувався з усім, що пропонувала дружина. А тепер вона виявилася винна, що йому «душно» в шлюбі. Потішив фінал книги, де Беа не впадає в нові стосунки, не закохується в іншого після розлучення, а знаходить розраду у тому, щоб жити для себе у своїй затишній квартирі. Там вона може робити, що заманеться й ніхто носом не крутитиме. Жіночий спокій нечасто стає конотацією гепі-енду, але тут так сталося.

 «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького

«Кайдашева сім’я» — це історія про родину, яка свариться через дрібниці, але в кожному слові звучить щось більше: образа, втома, нездійснена мрія. Історія знайома кожному, хто коли-небудь чув «ти ж у мами — скажи, як є» за родинним столом. Ілюстрації Валерії Ляшенко додають сучасної енергії класичному тексту й допомагають побачити, наскільки ця книжка про нас із вами.

Вона для тих, хто шукає в літературі справжність — з усіма сварками, примиреннями й кухонними трагедіями. 

 «Спитайте Мієчку» Євгенії Кузнєцової

Дебютний роман Євгенії Кузнєцової розповідає про кілька поколінь жінок, які на літо збираються в родинному будинку. Мієчка, її сестра, мама, бабуся та родичка, що приїхала з Індії, опиняються в одному просторі — без зайвого драматизму, але з усіма притаманними родині непорозуміннями, звичками й турботами.

Це книжка про те, як співіснувати під одним дахом з рідними, зберігаючи межі й водночас зв’язок. Тут немає гучних конфліктів, але є багато деталей про повсякдення, мовчання, розмови та підтримку.

 

 «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко

Роман охоплює період від 1940-х років до весни 2004-го, простежуючи долі трьох поколінь українців. Це епічна родинна сага, що поєднує особисті історії з ключовими подіями в історії України, зокрема боротьбою УПА, радянською добою, шістдесятництвом та періодом незалежності.

Головна героїня — журналістка Дарина Гощинська — розслідує загадкову смерть своєї подруги, що приводить її до архівів і спогадів про учасників підпілля. Через її пошуки роман досліджує вплив минулого на сучасність, роль пам’яті та вибору в житті людини.

 «Століття Якова» Володимира Лиса

Це епічна історія життя Якова Меха — поліського селянина, який за свої 100 років пережив владу п’яти різних держав: російської імперії, Української Народної Республіки, Польщі, гітлерівської Німеччини та радянського союзу. У центрі сюжету — особисті переживання героя, його кохання, втрати, війни та родинні зв’язки, що переплітаються з історичними подіями, які формували долю України у ХХ столітті.

«Століття Якова» розкриває складні стосунки між поколіннями, вплив історичних подій на особисте життя та силу людського духу.

 «Абрикосова книгарня» Орести Осійчук

Роман Орести Осійчук «Абрикосова книгарня» — це багатошарова родинна сага, що охоплює події початку ХХ та ХХІ століть. У центрі сюжету — історії двох Михайлів Фариняків: дев’ятирічного хлопчика, якого через життєві обставини віддають на виховання до родичів, і дорослого чоловіка, який шукає відповіді на питання свого походження й ідентичності. 

Книга досліджує теми дитячої дружби, родинних таємниць і зрад, а також любові, яка здатна об’єднувати людей навіть без спільної крові. Через призму особистих історій героїв авторка показує, як події минулого впливають на сучасність і як важливо зберігати родинну пам’ять і традиції. 

 «Ходи до бабці, обійму» Ірини Ковбаси

Роман «Ходи до бабці, обійму» розповідає про 90-літню бабусю Стефанію, яка самостійно виховує двох онуків — Лежка та Ринку. 

Стефанія в молодості пережила німецьку окупацію, працювала на улюбленій роботі, втратила чоловіка. Її історія — це низка випробувань і радощів, які формували її характер і ставлення до життя. Онучата, зі свого боку, вчаться в бабусі розуміти світ, знаходити вихід зі складних ситуацій і цінувати родинні зв’язки. Книга сповнена тепла, гумору та щирості, вона нагадує про важливість підтримки близьких і силу родинних обіймів. 

 «Букова земля» Марії Матіос

Роман охоплює 225 років історії п’яти родин, чиї долі тісно переплетені з подіями Буковини та Європи. Від маленького буковинського хутора до Відня, Берліна, Бухареста, Москви та Берна географія подій вражає своєю широтою. Авторка майстерно поєднує особисті історії героїв із загальноєвропейськими подіями, показуючи, як приватне життя впливає на хід історії.

Особливу увагу в романі приділили мові з її лексичним багатством і гуцульським колоритом, що додає твору автентичності та глибини.

 

Вибираємо і читаємо! Приємного перегляду.

 

Матеріал взятий з мережі Інтернет.

 

Віртуальна виставка “ Роки війни – століття пам’яті ” до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Ми зібрали  книги різних жанрів, які допоможуть нашим користувачам більше дізнатися про Другу світову війну, які варто прочитати для осмислення одної з найтрагічніших сторінок в історії людства загалом та України зокрема.

Нехай пам'ять про подвиги наших предків, які відстоювали мир та свободу, завжди залишається в наших серцях. Нехай вони будуть назавжди у нашій пам'яті.

 

Друга світова війна в історичній пам’яті України : за матеріалами Українського ін-ту нац. пам’яті / [упоряд.: Л. Герасименко, Р. Пилявець]. – Київ ; Ніжин : Лисенко М. М., 2010. – 247 с. : іл.

У  виданні представлено матеріали про причини, перебіг і наслідки однієї з найбільших і найтрагічніших подій в історії українського народу ХХ століття – Другої світової війни. В основу праці покладено ідею боротьби народу України за власну державу. У книзі проаналізовано події, що відбувалися на території України, починаючи від проголошення Карпатської України в березні 1939 року й завершуючи подіями на Далекому Сході у вересні 1945 року. На основі значного масиву матеріалів розглянуто основні аспекти формування історичної пам’яті українського народу про Другу світову війну в сучасній Україні.

Патриляк, І. К.  Україна в роки Другої світової війни: спроба нового концептуального погляду / І. К. Патриляк, М. А. Боровик. – Ніжин : Лисенко М. М., 2010. – 590 с.

У книзі розглянуто найбільш суперечливі сторінки історії України періоду Другої світової війни. Велику увагу приділено висвітленню “української проблеми” напередодні й на початку світової війни, долі українських земель у 1939–1940 рр., бойовим діям і причинам поразки Червоної армії в битві за Україну в 1941 році, окупаційному режиму нацистів та їх союзників в Україні, українському визвольному рухові, діяльності радянського підпілля й партизанів.

Україна в полум’ї війни. 1941–1945 / [редкол.: П. П. Панченко, О. І. Уткін, В. І. Горєлов та ін.]. – Київ : Україна, 2005. – 557, [1] с. : іл.

У  книзі  на основі аналізу фактичного матеріалу, нових архівних джерел автори розглядають найважливіші операції на території України, що суттєво вплинули на подальший хід Другої світової війни. Розкриваються діяльність руху Опору, тактика козачих та кавалерійських формувань, що визволяли українську землю від ненависного ворога, особливості політико-виховної роботи серед військовослужбовців у фронтових умовах, масовий героїзм, мужність, самовідданість бійців і командирів, які вистояли й перемогли в жорстокому двобої з фашизмом.

Косик, В.  Україна під час Другої світової війни 1938–1945 / Володимир Косик ; з фр. пер. Роман Осадчук. – Київ ; Париж ; Торонто, 1992. – 729 с.

Автор книги, спираючись на витяги з документів із секретних німецьких архівів, спробував відтворити фактичну політику Рейху в українському питанні й описати окупацію на Україні в контексті загальної політики Гітлера щодо Східної Європи.

Війна 1941–1945 рр. : альбом / [упоряд.: Т. О. Ємельянова, І. М. Закринична, Т. О. Макарова та ін. ; худож.-оформ. О. Д. Кононученко]. – Харків : Фоліо, 2014. – 269 с. : фото.

Цей альбом включає 400 фотознімків з архівної колекції Центрального державного кіноархіву України імені Г.С.Пшеничного, завдяки яким читач може побачити “обличчя” Великої Вітчизняної війни і скласти свою власну думку про події тієї епохи. Поряд із ними розміщено кадри із фільмів і сюжетів військової хроніки. Авторами цих документів є 58 фронтових кореспондентів і кінооператорів. Цей альбом не тільки переносить у минуле, він є свідченням нашої пам’яті про тих, хто кожним кадром вписував безсмертні рядки в історію війни 1941-1945 років.

Трубайчук, А. Ф. Друга світова війна: коротка історія / А. Трубайчук. – Київ : Наукова думка, 1995. – 191, [1] с. : іл.

У короткій історії Другої світової війни вперше в Україні подається систематизований виклад головних подій 1939–1945 рр. Автор, спираючись на широке коло опублікованих джерел і матеріалів, подає правдивий перебіг воєнних дій, характеризує окупаційний режим, встановлений на зайнятих нацистами та їхніми союзниками територіях, аналізує складові європейського Руху Опору. Книга допоможе зорієнтуватися в причинах перебігу, наслідках Другої світової війни.

Моргун, Ф.  Т. Сталінсько-гітлерівський геноцид українського народу. Факти і наслідки / Федір Моргун. – Вид. 4-те, перероб. і допов. – Полтава : Дивосвіт, 2008. – 292, [2] с. : іл.

Відомий письменник-публіцист Федір Моргун у книзі із захоплюючими сюжетами, переконливо показує й доводить, що головна спроба геноциду українського народу – Друга світова війна. Натхненниками й організаторами її виступили фюрер нацистів А. Гітлер і вождь більшовиків Й. Сталін. Автор вважає, що геноцид здійснювався також проти Польщі, Білорусі, євреїв та інших народів світу.

Україна у Великій війні 1939–1945 / [упоряд.: Л. Герасименко, В. Расевич ; ред. І. Юхновський]. – Київ : Емма, 2014. – 264 с.

Тема Другої світової війни не втрачає своєї актуальності – вона є одним із пріоритетних напрямків дослідження в сучасній історичній науці. У книзі подано матеріали про причини, перебіг і наслідки війни, проаналізовано події, що відбувалися на території сучасної України або були пов’язані з діяльністю українців, починаючи від проголошення Карпатської України, і завершуючи подіями на Далекому Сході у вересні 1945 року. На основі значного масиву сучасних матеріалів розглянуто основні аспекти формування вітчизняної історичної пам’яті про Другу світову війну – одну з найтрагічніших сторінок ХХ століття.

Українські в’язні концтабору Маутгаузен: Свідчення тих, хто вижив / [упоряд.: Л. С. Герасименко, М. Г. Дубовик, Т. В. Пастушенко та ін. ]. – Київ : Вид-во імені Олени Теліги, 2009. – 335 с. : іл.

У книзі представлено спогади, листи та усні історії наших співвітчизників, які дають змогу пролити світло на особливий досвід перебування українських в’язнів в одному з нацистських концтаборів – Маутгаузені. У виданні використано фотографії, документи та листи із фондів Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Автори присвячують це видання пам’яті співвітчизників, які пережили воєнне лихоліття.

Педак, В. П. Дякуємо і мертвим, і живим : документальний нарис / Віктор Педак. – Дніпропетровськ : Січ, 2007. – 278 с. : іл.

Книга запорізького журналіста про долі остарбайтерів, які під час війни опинилися в Німеччині. Автор отримав сотні листів. На багатьох прикладах він доводить, що такі людські якості, як: порядність, здатність розуміти чужу біду – є у важкі хвилини визначальними. Той, кого вважали ворогом, хто мав би мститися, ділився останнім шматком хліба, лікував, підтримував. Головне не в тому, ким є людина за національністю. Глибина душі, ясний розум – ось витоки гуманізму, милосердя, любові до ближнього. Книга ще раз підкреслює важливу думку: війни розпалюють правителі, а тяжкий хрест несуть народи.

 Як і Джон Бойн, австралійський письменник Маркус Зузак пропонує побачити та пережити Другу світову війну разом із дитиною, яка перебуває не зовсім зі звичної для багатьох читачів сторони барикад, оскільки є німкою. І, як і Бойн, для того, щоби вразити спокушених у цій темі читачів, Зузак вдається до цікавих прийомів на рівні оповіді, зокрема вводить у ролі нараторів такого героя, який у роки Другої світової війни і в реальному світі мав купу роботи, а саме Смерть — унікального та навпрочуд співчутливого не-зовсім-персонажа, який може спостерігати за однією з найжахливіших трагедій усього людства з абсолютно Іншої точки зору.

Справжня дружба та щира турбота одне про одного, кохання та люта ненависть, віра та відчай, війна та мир — вдаючись до теми спільної для багатьох травми, автор торкається багатох «вічних» тем. І, звісно, попри символізм та метафоризм мови, не завжди уникає моралізаторства. Втім, це навряд зіпсує враження від прочитання роману.

Зазвичай, щоденник — це спроба зазирнути у внутрішній світ людини, особливий тип оповіді від першої особи, завдяки якому читачі швидше проникаються історією, переймаються переживаннями героя, емпатією та співчуттям.

Читати «Щоденник» Анни Франк неймовірно важко і надзвичайно легко водночас. З одного боку, це один з найпотужніших текстів, які залишила нам Друга світова війна. Це жахлива історія Голокосту, написана єврейською дівчиною, яка разом зі своєю мамою, батьком, старшою сестрою та ще чотирма євреями переховуються від нацистів на горищі занедбаного будинку в окупованому Амстердамі. Історія, що лякає своєю справжністю та фіналом, який знають усі, хоч він і залишається за лаштунками самої оповіді.

«Тріумфальна арка», Еріх Марія Ремарк

Події розгортаються у Франції, 1939 рік. Світ напередодні Другої світової війни. Талановитий хірург Равік зустрічає Джоан Маду, актрису з Італії. 

Між ними спалахує кохання та стає цілющим, аж поки не руйнується через увесь зламаний світ. Ось про що ця книга.

«Хлопчик у смугастій піжамі» Джон Бойн

Художня спроба відрефлексувати жахливу реальність Голокосту, яка стала справжньою класикою серед книжок на цю тему. 

Події у творі відображені очима дітей, що створює приголомшливу, подекуди наївну, але дуже чесну оповідь.

«Все те незриме світло» Ентоні Дорр

У розпал Другої Світової війни в маленькому французькому містечку Сен-Мало зустрічають двоє сліпих молодих людей. Вона втратила зір іще дитиною, а він засліплений німецькою пропагандою. 

Але доля все життя вела їх назустріч одне одному, щоб вони побачили незриме світло, яке здатне перемогти безоку пітьму війни.

«Амадока» Софія Андрухович

Великий український роман, який охоплює періоди Другої світової війни, Голокост, добу Розстріляного відродження та війну на Сході України. 

Книга «Амадока» здобула премію імені Шолом-Алейхема у 2023 році.

«Останній потяг до Лондона» Меґ Вейт Клейтон

Зворушливий і суворий, але життєствердний роман про жінку, яка ризикувала своїм життям, щоб врятувати дітей з нацистських таборів знищення і перевезти їх у безпечне місце у Великій Британії.

Читаємо і перемагаємо!