середа, 11 лютого 2026 р.

День безпечного інтернету

 

10 лютого 2026 року у світі відзначається День безпечного інтернету (Safer Internet Day) під гаслом  «Разом для найкращого інтернету». Це вже 23‑й рік проведення цієї ініціативи, спрямованої на формування безпечної та відповідальної поведінки онлайн.

Для молоді найкраще підійдуть книги та посібники, які пояснюють медіаграмотність через практичні приклади: як розпізнавати фейки, критично мислити та безпечно користуватися інформацією онлайн. Нижче — добірка сучасних українських та перекладних видань.


Даніель Дж. Левітін

Структуроване мислення. Ясний розум в інформаційному хаосі.


Сучасний інформаційний простір щодня перенавантажує нас величезною кількістю даних. За такого ритму життя нам доводиться якомога швидше приймати рішення й реагувати на стрімкі зміни в суспільстві. Тому й не дивно, що час від часу ми спізнюємося на зустрічі, губимо речі й почуваємося виснаженими, наздоганяючи загальний світовий темп.

 Однак за допомогою нейронауки можна впорядкувати своє життя. На основі академічних досліджень та історій видатних людей Деніел Левітін учить структурувати інформаційний потік і дає практичні поради, як організувати свій час і навести лад у роботі й повсякденному житті.

Ганс Рослінг , Уля Рослінг , Анна Рослінг-Рьонлюнд

Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо.

 


Ми схильні драматизувати життя навколо нас. Яка частка людей у світі живе в злиднях? Скільки сучасних дітей вакциновано? Скільки років навчаються дівчата з бідних країн? Інформація про ці факти постійно циркулює навколо нас, але навіть високоосвічені люди відповідають на них неправильно. Викладачі університетів, журналісти, експерти, директори мультинаціональних компаній, нобелівські лауреати часто показують слабкі результати. Навіть шимпанзе, які обирали б відповіді випадково, справляються краще. Ба більше, помилки тяжіють до одного напрямку — світ страшніший, жорстокіший і безнадійніший, ніж є насправді. Очевидно, причина не в поінформованості чи інтелекті. Усе це — ірраціональне мислення й драматичні інстинкти, що примушують людей згущувати фарби.
ДЛЯ КОГО КНИЖКА
       Книжка для найширшого кола читачів, для всіх освічених людей, які слідкують за новинами та багато читають, але через специфіку подачі інформації бачать лише негативний бік. Проте готові поставити це переконання під сумнів.
ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА
       У книжці Ганс Рослінг із допомогою співавторів Уля Рослінга та Анни Рослінг-Рьонлюнд показує помилки нашого сприйняття, дає інструменти, щоб розпізнати невиправдані узагальнення, заспокоїти ірраціональні страхи та сприймати життя на підставі фактів. Джерело: https://nashformat.ua/products/faktologiya.-10-hybnyh-uyavlen-pro-svit-i-chomu-

Катя Сіль

 Ніта. Ховайтесь -  фейки світу



Видання «Ніта. Ховайтесь, фейки світу» - це захоплююча та цікава книга Каті Сіль, котра розповідає про пригоди звичайної школярки Ніти. Головна героїня має неймовірну здатність відповідати «Ні» на будь-яке запитання або прохання. Її найбільшою прикрістю є математика, особливо коли на підході контрольна робота. Разом зі своїм другом Оксеном вони вирішують знайти спосіб, як написати контрольну без напруження. 

Сюжет книги цікавий та неочікуваний, а головна ідея про важливість перевірки інформації та фактчекінгу особливо актуальна в сучасному світі, де фейкові новини поширюються швидше за правдиву інформацію. Ніта вирішує перевірити інформацію про «Роздýплю» ручку та ділиться своїм досвідом з іншими.

Одним із сильних моментів книги є її головна героїня – Ніта, яка не лише весела та цікава, а й має сильний характер та впертість, завдяки якій вона може вирішувати будь-які проблеми. Ця книга стане чудовим читальним досвідом для дітей та підлітків, навчаючи їх важливим життєвим урокам та навичкам. Вона підіймає дуже актуальні теми культури в інтернеті, а також важливості перевірки інформації, яку ми можемо отримати завдяки соцмережам.

Олена Хобта  

Межі соцмережі. Медіаграмотність для дітей


Усі мешканці нашої планети живуть у світі інформації. Раніше ми отримували її з газет та журналів, а зараз — із соціальних мереж. Ми споживаємо інформацію та навіть створюємо її там. Що приховує цей цікавий однак небезпечний світ соціальних мереж? Як відрізнити правду від фейку? Як упоратися із залежністю від гаджетів? Про це та інше дізнаєтеся з пригод Марічки й Тарасика. Читаючи історії, які трапилися з цими невгамовними дітлахами, ви навчитеся обирати надійні джерела інформації, зрозумієте, як протидіяти фейкам, та дізнаєтесь, де саме межі соцмереж.

Ґравель Е.

Вторгнення трусів-убивць! Як розпізнавати фейкові новини, дезінформацію та теорії змов

У своїй кумедній, але при тому наповненій фактами книжці Еліз Ґравель із притаманною їй дотепністю, яка точно зайде дітям, та дивакуватими ілюстраціями пояснює, що таке дезінформація, чому люди її поширюють і як розібратися, що справжнє, а що ні. І це все правда!
Якщо я тобі скажу, що арахіс може наділити тебе суперсилою, на Місяці знайшли єдинорогів, а до Житомира завітали марсіяни, ти мені повіриш? Сподіваюся, що ні, бо все це — вигадки!

Девіз:
Мисли критично!


Довженко О., Єгорова А.

Медіаграмотність під час війни: теорія, методика, інтерактив



https://www.aup.com.ua/uploads/Mediagramotnost_pid_chas_viyny_web.pdf

Навчальний посібник містить методичні поради, рекомендації, зразки лекцій та детальний опис вправ для засвоєння різних аспектів медіаграмотності, підготовлені чільними медіаекспертами, професійними викладачами та практикуючими журналістами.

Запропоновані матеріали розраховані на викладачів журналістських дисциплін, медіатренерів, тренерів із медіаграмотності. Автори уклали сучасну понятійно-термінологічну систему, створили вправи, які дозволяють працювати на заняттях, що спрямовані на системне та усвідомлене засвоєння методик критичного мислення та декодування дезінформації та пропаганди, зокрема, в умовах російсько-української війни.

Дейвид Патрикаракос

Війна у 140 знаках


Навесні 2014 року британський журналіст Дейвид Патрикаракос потрапив на війну нового типу у місці, де світ конфліктів старого типу остаточно поступився новому світові: в Україні. Саме тут він зрозумів, що природа конфліктів змінилася: як пише автор, можливо, важливішою є перемога у війні слів та наративів, аніж те, хто має найпотужнішу зброю, кордони між політикою та війною ніколи не були такими розмитими, а політика — такою нестабільною.
Патрикаракос здолав тисячі кілометрів трьох континентів, щоб описати, як Homo digitalis по-новому визначає конфлікт нашої епохи. Він пише про війну Ізраїлю 2014 року проти ХАМАСу, архетипову асиметричну війну ХХІ століття, яка штовхає державу у протистояння з недержавним суб’єктом, про російсько-українську війну, про те, як Ісламська держава використовує соціальні медіа для радикалізації та вербування. Так ця книжка стала "інтимним і детальним портретом війни ХХІ століття, а також людей і технологій, які її видозмінюють".

Рекомендуємо ознайомитися!

https://detector.media/infospace/article/247434/2026-02-03-sotsmerezhi-mozhe-i-ne-vbyvayut-psykhiku-ale-vplyvayut-na-kognityvni-funktsii/

https://osvita.diia.gov.ua/courses/cybernanny?utm_source=copilot.com

https://www.stopfake.org/uk/golovna/?utm_source=copilot.com