22 січня - День
Соборності України, свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту
возз'єднання Української народної республіки (УНР) та Західноукраїнської
народної республіки (ЗУНР), яке відбулося 1919 року на Софійській площі в
Києві.
Українська мрія
це єдність, свобода і незалежність – основа державності, якої споконвіку
намагалися позбавити український народ всі її так звані сусіди.
Проголошення Третього Універсалу на
Софійській площі у Києві. У центрі – Симон Петлюра, Михайло Грушевський,
Володимир Винниченко.
Шість фактів про День Соборності
1. Переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською
ініціювали лідери саме Західноукраїнської Народної Республіки.
2. 1-го грудня 1918-го року УНР і ЗУНР
підписали «передвступний» договір про злуку у Фастові, після якого й прийняли
ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу.
3. У роки радянського режиму
проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися. Із
утвердженням влади російських більшовиків ці «контрреволюційні свята» стерли із
суспільної свідомості.
4.
Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22
січня 1939 року в столиці Карпатської України місті Хусті. Це була наймасовіша
за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців –
понад 30 тис. осіб.
5.
1990 року відбулася одна з найбільших у Центральній та Східній Європі масових
акцій – «Живий ланцюг» як символ єдності східних і західних земель України та
знак вшанування подій Першої української незалежності. Ця акція засвідчила
бажання українців жити в єдиній незалежній державі. Першого грудня 1991 року
його підтверджено результатами всеукраїнського референдуму, під час якого
абсолютна більшість українців у всіх областях держави підтримали незалежність
проголошену 24 серпня того ж року. Вслід за цим інші країни світу, включно з
Росією, визнали Україну як незалежну державу, зобов’язуючись поважати
непорушність її кордонів.
6. На державному рівні, офіційно свято
Соборності стало святкуватись з 1999 року.
Для всіх, хто
цікавиться національно-визвольною боротьбою українського народу, історією доби
Української революції 1917-1921 pp., запрошуємо ознайомитися з бібліографічним оглядом літератури «Вона – наш витвір, наша мрія, соборна,
вільна Україна!».
Література
містить історичний аналіз революційних подій, розповідає про життя та
діяльність відомих діячів Директорії, містить архівні матеріали, фото, тощо.
«Українська нація : шлях до
самовизначення» (М.М. Вівчарик, П.Т. Панченко, В.І. Чмихова)
Автори
цієї книги чи не вперше сміливо й чесно на багатому фактичному матеріалі
переконливо доводять, що українська нація – це реальність, яку не треба
заперечувати, а з якою слід рахуватися. Видання допоможе глибше зрозуміти
родовід і духовні витоки нації та усвідомити драматичну історію українського
народу.
Брама
Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності
Автор: Сергій Плохій
Професор історії, директор Українського
інституту Гарвардського університету Сергій Плохій розповідає про нашу державу
від античності до сьогодення. Він наголошує, що Україна — велика європейська країна, історія якої
розпочалася за багато віків до проголошення Незалежності.
Ця праця спершу була написана англійською мовою, вийшла у
двох англомовних видавництвах і набула популярності в медіа США, Великої
Британії та Австралії.
Повертаючи
читача в історичне минуле, вона дає можливість побачити, що історія здатна
повторюватися, і Україна у 21 сторіччі змушена знову відповідати на виклики, що
є вирішальними не тільки для неї, а й для всієї Європи.
Назва книги метафорична, автор
доводить, що "розташована на західному краю Євразійського степу, Україна
протягом багатьох століть була брамою Європи". Лейтмотив книги — показ
численних відмінностей між Україною і Росією, і водночас висвітлення ролі
українців у Російській імперії.
Нариси історії України.
Формування модерної нації ХІХ-ХХ століття
Автор: Ярослав Грицак
Історик, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак розпочав своє дослідження проблеми формування української нації ще у перші роки 90-х. Перша редакція монографії була видана 1996 року і швидко розійшлася серед спраглих до історичних знань українців. Написана водночас і як наукове дослідження, і як навчальний посібник, вона була розрахована на широке коло читачів: від старшокласників, студентів і педагогів до науковців-істориків.
Третя редакція (2019) доповнена новими матеріалами про два
перших десятиліття України незалежної.
Науковець
послідовно розповідає про етапи творення нашої держави й формування нації, але
не просто описує події і явища новітньої історії України, а пояснює їх
відповідно до здобутків сучасної історичної науки. Проводячи паралелі з іншими
державами, він наполегливо стверджує "принципову нормальність української
історії", переконливо доводить хибність думок про "штучність"
України й української нації.
Ярослав Грицак не оминає трагічних сторінок української
історії — війни, голодомор, репресії, перефразувавши вислів Володимира
Винниченка, наполягає, що його працю можна назвати "історією без
брому".
Україна.
Історія з грифом "Секретно" Автор: Володимир В’ятрович
Збірка історичної публіцистики, створена на основі матеріалів із розсекречених архівів Комітету державної безпеки радянського союзу. Її автор — Володимир В’ятрович — публіцист, вчений, громадський діяч, дослідник історії визвольного руху, ексголова Українського інституту національної пам'яті.
У
кожній оповіді — історії людей, чиї долі на довгий час були заховані в теках із
грифом "Секретно". Поряд із розповідями про Степана Бандеру, Симона
Петлюру, Андрея Шептицького, Леся Курбаса автор висвітлює долю й маловідомих
людей — вчителів, священників, студентів, військових, які так само протистояли
системі.
Книга складається з різних епізодів-нарисів, в яких
висвітлюють приховані сторінки історії України періоду 1918-1991 рр. Темами
книги стали дії тоталітарного режиму — масові репресії, Голодомор, інформаційні
маніпуляції часів Другої світової війни, операція "Вісла", аварія на
ЧАЕС.
Чорна рада: Роман — Пантелеймон Куліш
«Чорна рада» Пантелеймона Куліша (1819—1897), за словами І. Франка, — «найліпша історична повість в нашій літературі». Головна сюжетна лінія — боротьба за гетьманську булаву між Якимом Сомком та Іваном Брюховецьким після смерті Богдана Хмельницького. Автор із симпатією змальовує козаків, їхній побут, звичаї, кращі традиції запорозького козацтва. Разом з тим П. Куліш показує суперечності між різними верствами населення, наслідком яких і стала «чорна рада». Роман бентежить, захоплює, змушує хвилюватися за героїв і долю всієї країни. Багато в чому він перегукується із сьогоденням.
Твір «Чорна рада» є віхою в історії
української літератури. Окрім свого
індивідуального значення, як першого історичного роману, цей твір ставить перед
читачем багато глобальних питань, більшість з яких не втратили актуальності і
по сьогодні. Якщо говорити конкретно, основні з них — це ідея незалежності
об'єднаних українських земель і проблема ролі державного діяча.
Чорний
Ворон. Залишенець. Автор:
Василь Шкляр
Роман письменника Василя Шкляра відтворює боротьбу повстанців проти червоного терору. У 1917-1920-х роках у Холодному Яру більшовицькі війська отримали опір холодноярівців на чолі з отаманом Чорним Вороном.
Твір спонукає до роздумів.
Закарбовується в пам’яті фраза з книги: "… на
моєму прапорі не було напису "Воля України, або за кордон". Ці слова
каже чоловік своїй коханій жінці, яка пропонує йому зберегти життя та втекти з
країни. Нині це щось дуже знайоме нам, чи не так?!
Підбірку книг з фонду книгозбірні доповнюють світлини та цікаві факти про історію виникнення та становлення свята Соборності. Запрошуємо до перегляду!
Пам'ятайте минуле, скроплене кров'ю наших
предків-захисників, пізнавайте правдиве обличчя історії, не забувайте тих, хто
її творив і творить.
(Матеріал для огляду взятий з відкритих джерел мережі «Інтернет»)
Приємного перегляду!
